Порівнюємо досвід сортування сміття у Тернополі та Кракові
623
В Україні дуже маленький відсоток людей, які дійсно сортують сміття, хоча мають для цього усі можливості. Дехто не знає, з чого почати, а дехто просто не розуміє важливість його утилізації. Ця проблема знайома не тільки Україні, а й всьому світу. Кожна держава вирішує це питання по-різному: спалювання, захоронення, переробка чи впровадження нових законів та правил. Роздільний збір сміття для європейців та мешканців інших розвинених країн – повсякденна справа, як похід до магазину за продуктами. В Україні ж, поки, сортування сміття та кольорові баки у дворах нагадують квест чи гру, в якій ти береш участь, але правил достеменно не знаєш. Про досвід тернополянки Світлани, яке живе в польському місті Краків і вже 10 років сортує сміття, а також – тернополянина, який почав це робити нещодавно – далі у матеріалі Христини Черешнюк.
Щороку у Тернополі стає все більше охочих сортувати сміття. Містяни, підходять до цього питання серйозно і возять відходи у спеціальні пункти збору особисто. Екосвідомим є і Павло Петрига. Почалося все зі свідомого споживання. Павло та його дружина почали відмовлятись від пластикових кришок та соломинок у кав’ярнях. Нині подружжя сортує сміття більше двох років.
Павло Петрига, тернополянин, розповідає: “Є в Україні такий сервіс “Україна без сміття” і туди можна відправляти, окремо відсортоване, ви платите кошти, за те, що ви туди відправляєте і там далі шось роблять з цим. А можна все в пакет складати і вони вже самі сортують, але за це додатково доплачувати”.
Павло каже, що робити таку корисну справу через війну в Україні стало складніше, утім, за великого бажання – усе можливо.
“В нас є двірник у дворі і я його запитався, чи він здає картон, я йому чемно складаю картон окремо, далі прозорі поліетеленові пакети, шуршики, вдома завжди складаємо в окрему ємкість і йому віддаємо”.
Щодо одягу, то його Павло відправляє на спалювання, а пластик складає у спеціальний контейнер поруч із класичними у дворі. На Тернопільщині проблема зі сміттям – комплексна, розповідає Павло Петрига. Навіть якщо усі люди і почнуть відповідально сортувати відходи, переробляти їх в області немає можливості. Однак, на деяких вулицях Тернополя можна помітити обладнані спеціальні контейнери для сортування, та їх, на жаль, поки не так багато. Та попри це, більшість містян, яких ми опитали, розповідають, намагаються бути екосвідомими.
До слова про сусідні країни Європи. І справді, далеко не потрібно їхати. Польща. Місто Краків. За підтримки Європейського Союзу тут звели найбільший у країні завод термічної обробки сміття. Щодня понад 100 машин привозять сюди відходи з усього Кракова. Коштувало все приблизно 200 млн. євро. У середньому, родина з 4-ох людей має платити за переробку сміття щомісяця приблизно 80 злотих. Це приблизно 500 гривень.
Тернополянка Світлана живе у Кракові більше 10 років. Дівчина не одразу могла звикнути до того, що тепер вдома вона повинна мати декілька пакетів для сміття, утім зараз без цього не уявляє свого життя у Польщі. Каже: за неправильне сортування в польщі можна отримати чималий штраф.
А це – подвійна вартість його вивезення. Окрім очевидного зиску для екології, в багатьох країнах переробка сміття надає й вигоди. Адже відходи можна перетворити на ресурс: їх переробити на речі чи енергію, у такий спосіб зменшити кількість сміттєзвалищ.
До прикладу, органічне сміття можна компостувати та перетворювати на добрива чи біогаз, уторсировину можна переробляти на нові речі, а ті відходи, які неможливо переробити можна спалювати для отримання енергії. Лише уявіть, що буде з планетою через 100 років, коли відходи надходитимуть на звалища з такою ж інтенсивністю, як це відбувається зараз. У такому випадку планета має ризик перетворитися на великий смітник.
