Після годинного пікету на трасі – під стіни цукрового заводу. Перевізники, які займались перевезенням цукрового буряку на Тернопільщину, протестують, адже досі їм не заплатили за роботу, виконану ще минулоріч.
– В нас ця ситуація вже не перший день. Винні нам гроші. Людям і по 600 і по 400 тисяч винні. Хто мав багато машин з підприємців. Це є сезонна робота для багатьох з нас. Ми чекаємо цього сезону, зараз зима – ремонтуємо машини, потім знов приступаємо, – розповідає перевізник Володимир.
– Ми заключили договір з “Агроекспресом” – фірма, яка знаходиться в Рівному. Ми починали їздити з ними, з ними заключили договір, потім, коли прийшлося до розрахунку, вони сказали, що буде розраховуватися Галичина-цукор, – додає перевізник Юрій.
Підприємство “Галичина-цукор” і справді кільком перевізникам цукор видало, кажуть їх колеги. Решта ж, всього понад сотня працівників, залишилась без нічого.
– Вересень і жовтень. Ще жовтень працювали, в листопаді ми вже не почали їздити, бо багато хто з хлопців не отримав кошти за перевезення. За жовтень. В хлопців є і по 100 тисяч, і по 200 тисяч, і по пів мільйона, і по шістсот тисяч, – каже Юрій.
З початку січня підприємство має нового директора, кажуть перевізники. Проте наразі приміщення, запевняють, пустує – лише охоронці. Перевізники ж увесь цей місяць живуть поблизу та блокують в’їзди та виїзди із заводу.
– Поїхали, сказали, в вівторок будуть, так і поїхали, виключили телефон. Позбирали вже, повиганяли кантору, нема нікого. Живуть в готелях. Люди по 15 тисяч полишали вже в готелях за то, щоб своє вибити. Додому не їдуть – живуть тут в готелях, – пояснює перевізник Олег.
– Будемо блокувати всі в’їзди, виходи. Бо є інформація, що цукор є, що цукру є багато, що хватить всім, – говорить Юрій.
Перевізники буряку кажуть, що планують звертатись до суду, аби їм виплатили заборгованість. Та продовжуватимуть страйкувати. Зв’язатися із дирекцією заводу, аби почути їх позицію, нам не вдалося.