За ініціативи і сприяння Тернопільського обласного відділення Міжнародного Центру впровадження програм “Юнеско” уже незабаром може з’явитись Міжнародна Польсько-Українська громадська організація, яка називатиметься “Самі свої”. Вона об’єднає представників сусідніх народів, які постраждали у 1944-1946-му роках. Тоді насильницькими методами уряди двох комуністичних держав розділили та розірвали родинні та дружні стосунки між поляками і українцями. Аби встановити справедливість та відновити братерство, вирішили об’єднатися в громадську організацію.
Співпраця між Збаражем і польським містечком Любомєж, що в Нижньосілезькому воєводстві Польщі розпочалася ще до буремних подій в Україні і передбачала культурний і освітній обмін. Революція гідності внесла корективи і лише посилила зв’язки.
– Не знали ми, що буде така ситуація в Україні, а партнерські стосунки до чогось зобов’язують і, якщо ми можемо допомогти Україні, то завжди будемо допомагати в таку важку хвилину і наші такі скромні гроші, призначені для придбання потрібних речей для українського війська і, думаю, то важливо. Ми завжди будемо солідарні з вами, бо ми є слов’янами, маємо спільні корені і чим можемо, то допоможемо, нам це приємно, – говорить бургомістр м. Любомєж (Польща) Вєслав Зєлковський.
Військову форму, бушлати, берці, рукавиці, шапочки та білизну члени Тернопільського Обласного Відділення Міжнародного Центру впровадження програм ЮНЕСКО доставили з Польщі збаразькими волонтерам в логістичний центр, а ті відправлять її на схід, в зону бойових дій. Далі польський гість подався у Теребовлю, там віддав шану великому Кобзарю і підписав угоду про свіпрацю. Відтепер Теребовля і Любомєж – міста-побратими. Такі тісні стосунки єднають два міста не випадково. Трагічні події сорокових років минулого століття, спричинені рішенням двох тоталітарних режимів, кардинально змінили долі українських, польських і змішаних сімей, які жили на прикордонні.
З наших земель вивозили цілі родини, які були поєднані (поляки з українцями), їх вивезли півтора мільйона з наших теренів і розселили по цілій Польщі. Вони дуже люблять Україну, українців. Це є споріднені сім’ї. Ми більше знаємо про лемків, яких переселили сюди і мало знаєм о тих, кого виселили туди, – каже директор Тернопільського обласного відділення Міжнародного центру впровадження програм ЮНЕСКО Віталій Семенюк.
На основі улюбленого у Польщі комедійного фільму, знятого на основі українсько-польських відносин, у Любомєжі щорічно проводять кінофестиваль. Стати його учасниками бургомістр Вєслав Зєлковский запросив молодих творчих людей з Теребовлянщини.
