Звільнений вчора з полону Валерій Васильєв, вперше за півтора роки прокинувшись в рідній країні, написав поетичні рядки:
Нарешті я вдома, хвала небесам,
Цей присмак і запах свободи!
Я дивлюсь – і не вірю власним очам
На красу Батьківщини природи.
Тут жовті лани і небесна блакить
Поєднані в стяг гармонійно.
Ну як же тут можна тебе не любить?
Ти ненько моя, Україно!
Цю радості мить півтора роки чекав,
Та вірив, завжди сподівався.
Ось і для мене час щастя настав:
Так довго назад повертався!
Щоб нарешті вголос заспівати рядки,
Що не вмерли слава і воля,
Що нарешті і нам, полонені брати,
Волі всміхнулася доля.
Я вдячний Народу, друзям, сім’ї,
Що про нас не забула країна,
Низький вам уклін до самої землі.
Хай квітне моя Батьківщина!
Фото ілюстративне.
