У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв Голодоморів 1921–1922-го, 1932–1933-го та 1946–1947-их років. Терор голодом був свідомою політикою сталінського режиму — так намагалися зламати українське селянство, забрати хліб, голос і право на життя. Аби згадати тих, хто загинув від штучно створеного голоду, на Театральному майдані у Тернополі відбулася акція «Запали свічку пам’яті». Небайдужі містяни традиційно виклали лампадки у формі хреста та помолилися за невинно вбитих. Подробиці — далі в сюжеті.
Померло близько чотирьох мільйонів українців. Ще понад шістсот тисяч так і не народилися. Це наслідки Голодомору 1932-1933 років — одного з найбільших злочинів радянського тоталітарного режиму. Тодішня влада забирала у селян вирощене зерно, натуральними штрафами та обшуками позбавляла останніх запасів. Не постачали продукти, забороняли торгівлю. Людей цілеспрямовано прирікали на смерть.
У День пам’яті жертв Голодоморів сотні тернополян долучилися до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті». На Театральному майдані містяни виклали лампадки у формі хреста й помолилися за мільйони невинно вбитих українців
Священнослужителі згадали не лише загиблих від голодів ХХ століття, а й усіх, хто нині гине від російської агресії: військових і цивільних. Помолилися й за мирних мешканців Тернополя, які стали жертвами ракетного удару 19 листопада.
І тоді, і сьогодні українців намагалися ламати однаковими методами — страхом, знищенням, позбавленням права на життя. Тернополяни кажуть: щороку приходять на такі акції пам’яті. Не лише щоб згадати загиблих, а й щоб нагадати собі та дітям правду про геноцид українського народу — правду, яку неможливо приховати чи стерти.