Головна конкурс віршиків Мирослава Савелій *конкурс поезії “Любов врятує Україну”*

Мирослава Савелій *конкурс поезії “Любов врятує Україну”*

10271169_1418902105065531_4365278026593715840_oМирослава Савелій, 28 років, с. Великі Млинівці,
Кременецький р-н, Тернопільська обл.

ЛЮБОВ І УКРАЇНА

Автор: © Мирослава Савелій

У купелі, в проміннях сонця народилася любов,
Гойдалася з русалками біля дзеркальної води,
Озвалась солов’їною нам піснею слов’янських мов,
Щоби назватись Україною, країною любові та краси!

Єднають нас степи і гори, полонини, ріки і ліси,
І рідна хата, як обеліск дитячих калинових мрій.
Де народились ми, і де не раз протоптані стежки,
І та колиска, де гойдались на роздоріжжі берегів.

Єднає нас дорогами з барвінку, духом сталить
Любов до України, країни лану і небес тонах,
Сил додає, надії й віри, щоб надалі жить й творить,
Під сплетеним вінком веселки щастя в небесах.

Нас єднає любов і тримає так міцно за руки,
Бо любов не питає, хто є ми і йдемо звідкіля;
Нас підносить вона, грає з нами й кидає на муки,
Бо любов – то Україна, країна моя і Твоя!

***

ЛЮБОВ ВРЯТУЄ СВІТ!

Автор: Мирослава САВЕЛІЙ

Серед буденності світу реалій,
Посеред моря усіх, всіх баталій –
Народжуюється істина на вістрі ножа,
Народжується правда – омита, свята.

Охрещена в ріках прадавніх,
В каплях дощу зі стріхи ранніх…
І розцвітає проліском враз навесні,
Любов – душі єднає й перемага на війні!

***

МІЛЬЙОННЕ КОХАННЯ

Мирослава Савелій

Ми разом щасливі з тобою
Ти знаєш, ти знаєш, напевно, ти знаєш…
Як сум пропадає з журбою
Коли ти говориш як палко кохаєш.

У росах загублені втрати,
Що розвіються вітром навік
І буде нам що пригадати
Як наш час швидкоплинно пробіг.

П-в:
Піснею лине кохання у небо,
Мені загадалися мрії нові…
Нам крім любові нічого не треба
Лиш б була вона щира і від душі.

Як приходить в життя листопад
За обрієм зорі гадають що буде…
Впускаєш тоді в мрій рясний сад
Віриш, що ніколи уже не розлюбиш.

Зараз – кохай, йди вперед, прощай
Образи, незгоди, обірвані фрази…
Розслабся! Повір! В небо злітай!
Попри стихію, попри всі негаразди.

***

ЛЮБОВ – ЦЕ ВІРА І НАДІЯ

Автор: Мирослава Савелій

Перелітні птахи прилетять весною,
Скресне крига, у барвах зацвітуть сади.
Сьогодні туга хай відійде з журбою,
Бо у світі, світі цім ходиш десь і ти.

Вірю у кохання, вірю в випадковість,
Вірю в чудеса на цім великім світі,
Знаю, що буває для нас невідомість,
В таємниці люди, інколи, одіті.

Ти, перелітна птахо, на своїй землі,
Купаєшся в небесах, в промінні сонця.
Осипає щастя, радість від дощів,
Заглядає казка до твого віконця.

П-в:
Любов, любов
Справжня буваєш ти лиш раз в житті.
Любов, любов
Закохані, незвідані, близькі.
Любов, любов
Окрилене життям ти почуття,
Любов, любов
Адже назад немає вороття.
Любов, любов –
Це стук сердець і музика душі.
Любов, любов
Це дні розлуки й зустрічі це дні.
Любов, любов –
Ти наче сон, серця мелодія.
Любов, любов –
Віра, надія і гармонія!

***

Не вмре, надія!
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ,
с. Великі Млинівці,
Кременецький р-н, Тернопільська обл.

Осінь крилами курличе,
Омивається дощем:
Птаха в вирій вона кличе,
На душі сурмить плачем
Що вже літо відшуміло,
Відбуяв прекрасний цвіт,
Що життя, життя минуло,
Не вернуть галопом літ.
А у небі України
Майорить кличем надії,
Що не вмре, не вмре країна ­–
Поки квітнуть калинові мрії!
Поки хлопці-патріоти
Там життя кладуть невинно,
Захищають наш із Вами спокій,
Боронять країну жовто-синю.
Ти ж, тримайсь, тримайсь козаче,
Бога я прошу, щоб життя Твоє зберіг.
За тобою мати, діти і дружина плаче
І хвилюється батько, щоб Ти не поліг.
Молиться країна – за мир, за свободу,
Молиться країна – за прийдешній день.
Пам’ята героїв в сонце чи в негоду,
Оспіває ще колись в безлічі пісень.
Вірю в перемогу, в мир на білім світі,
Ще радітимуть колись діти та онуки,
І теплом сердець, вірою зігріті
Йдуть вперед. Чути їхні кроки.
Боже, збережи і захисти
Твій народ від горя та біди.
І щедротами Своїми заступи,
Просимо, Тебе, грішних нас − прости…

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here