Масштабне поповнення з-за океану. Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини отримав вантаж від українців з Канади. Йдеться про спадок, який емігранти збирали та берегли майже сто років. Серед отриманого — не лише книги, а й особисті архіви провідників ОУН, яких досі не було в Україні. Який шлях пройшли ці видання та хто ініціював їх повернення — знає наша Олена Чепіль.
Сім тонн історії, яку доводилося зберігати за океаном. Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини отримав масштабне поповнення фондів. Вантаж прибув від Українського Національного Об’єднання Канади. Це чотириста сорок коробок, у яких — понад шістнадцять тисяч примірників. Частина із цих видань в Україні ніколи не друкувалася, або ж була заборонена радянським режимом. Це періодичні журнали та газети, українська класика, етнографічна література. Та найцінніше у цьому вантажі — це врятовані приватні архіви, які до цього часу були недоступні для українських дослідників.
“Більшість видань носять історичну тематику, національно-визвольна боротьба, українська класика, яка друкувалася в діаспорі. Також приватні бібліотеки людей, які мали свої бібіліотеки в Канаді. А також приватні архіви провідних членів ОУН – Миколи Плав’юка та Зеновія Книша”, – розповідає директор музею Національно-визвольної боротьби Тернопільщини Євген Філь.
Перемовини про передачу тривали впродовж року. Ініціаторкою передачі літератури стала Анастасія Бачинська — невістка заступника директора видавництва “Літопис УПА” Богдана Столяра. Жінка, живучи в Канаді, помітила, що унікальні бібліотечні фонди емігрантів часто опиняються під загрозою знищення. Тому почала звозити ящики з книгами до себе на склад, аби згодом відправити їх в Україну.
Детально опрацьовувати отримані матеріали працівники музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини планують вже після завершення російсько-українській війні. Також у планах — оцифрувати передані екземпляри, аби доступ до них мали науковці з усього світу.