додому духовність Монастир бернардинів ХVIII століття у Бережанах продовжує виховувати дітей

Монастир бернардинів ХVIII століття у Бережанах продовжує виховувати дітей

1624

Ми продовжуємо розповідь про Святомиколаївський архітектурний комплекс у Бережанах. Сьогодні розповідь про сам монастир бернардинів, у якому нині професійно-технічне училище, де навчаються вихованці Бережанської виховної колонії.

Ці дерев'яні сходи монастиря бернардинів у Бережанах пам'ятають, очевидно, поступ і графів Синявських, і графів Потоцьких, і ще чималої кількості знатних і простих, церковних і світських людей. Збудований на століття пізніше заснованого у тисяча шістсот тридцятому році Святомиколаївського костелу, а тепер церкви Пратулинських мучеників, монастир отців-бернардинів дійшов до наших часів практично неушкодженим.

Петро Довбенко, директор Бережанського професійно-технічного училища, розміщеного у колишньому монастирі бернардинів: "Взагалі монастир будувався як культова споруда, і як оборонна споруда. Це приміщення монастиря, сам монастир захищав з західної сторони місто Бережани від набігів татар".

Отець Михайло, декан Бережанського деканату УГКЦ, капелан Бережанської виховної колонії: "Його основною метою, цього монастиря, монахів тут було небагато, було за ціль виховувати дітей знаті, тобто графів і знаменитих людей, жертводавців, котрі були в цьому місті. Ми розумієм, що це були графи Синявські. І до сьогоднішнього дня цей монастир виконує ту саму функцію – виховує дітей. Не графів, не знаті, але дітей".

Будували костел та монастир графи Синявські своїм коштом і на совість, хоч тривало будівництво майже сто років. До того ж Синявський зобов’язав усіх своїх наступників до реставрації монастиря в міру такої необхідності. Минуло майже три століття, а плити на підлозі монастиря не потріскали і заміни не потребують і досі, бо підлога, під якою чималі підземелля, зроблена із секретом.

Петро Довбенко, директор Бережанського професійно-технічного училища, розміщеного у колишньому монастирі бернардинів: "В літній період вона піднімається трошки, в зимовий – чуть опускається, але в той же час склепіння не руйнується. Така конструкція монастиря. Мабуть то, шо стіни масивні, під масивними будівлями будували такі підвали. Кажуть, що монастир був колись зв'язаний підземним ходом аж з фортецею, і монахи, коли вже не могли утримувати тут оборону, тоді війська, які тут обороняли, вони відступали в фортецю. Але то легенди, ми не можем то дослідити, сказати".

Крім того, що монастир і Святомиколаївський костел, а тепер церква Пратулинських мучеників, являють собою пам'ятки архітектури, це ще й особливе духовне місце для вірян, що було колись відпустовим.   

Отець Михайло, декан Бережанського деканату УГКЦ, капелан Бережанської виховної колонії: "Тут завжди збиралися з різних місць, особливо це були навколишні села, люди, котрі почитали святого Антонія, святого Миколая, так як в тому часі тут були дві чудотворні ікони: святого Антонія, яка зараз є в Жешові в Польщі, і ікона Матері Божої чудотворна ікона, котра зараз є в Варшаві. І до сьогодні сюда люди приїжджають, не можуть завжди зайти сюди, але тільки о 8 годині зранку в неділю, як тут служиться свята літургія, і моляться про здоров'я в своїх потребах. І до сьогодні відбуваються тут чуда оздоровлення. Бо так як в давні часи описано, що тут таке траплялося, і до сьогоднішнього дня завдяки молитвам, які творилися багато століть тут і завдяки монахам, котрі є в мощах тут, в підземеллях цього храму".

Монастир бернардинів був діючим до 1939 року. У 1947-му радянська влада розмістила тут безпритульних дітей-сиріт, батьки яких за­гинули у війні. З 1956 року стіни монастиря прихистили спеціальне професійно-технічне училище для неповнолітніх правопорушників. Через сім років Рада Міністрів УРСР прийняла рішення створити на базі Бережанського спецпрофтехучилища виховну колонію, що міститься тут досі. Для для неповнолітніх збудували нові приміщення їдальні, спального корпусу. Вихованці колонії навчаються у школі і здобувають професії в ПТУ, розташованому в колишньому монастирі бернардинів. Історична споруда, кажуть у колонії, і нині виховує.

Петро Довбенко, директор Бережанського професійно-технічного училища, розміщеного у колишньому монастирі бернардинів: "Це є пам'ятка архітектури української, тому що фактично будували українці. І, може, завдяки виховній колонії ця пам'ятка збереглася в такому вигляді, шо її ше можна подивитися, можна ше відрекомендувати. Діти, коли приходять сюда, в це приміщення, їх зразу вражає ця старовина, ця історичність і ми стараємся підтримувати такий дух історизму, щоби вони відчували це коріння, щоб вони відчували, що вони є нащадки тих людей, які побудували цю красу".