Святотроїцький монастир у Зарваниці – осередок духовності

До осередку духовності – Святотроїцького монастиря та дерев'яної церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Зарваниці – щороку приїздить багато людей. Обитель тут була давно, проте радянська влада її закрила, а дерев’яний храм – спалила. В незалежній Україні монахи-студити відбудували святині. Щороку на свято Зіслання Святого Духа до монастиря приїздять з різних монастирів студитського уставу – зі Львова, Унева, Дори, Підкаменя, Києва, Тернополя, Коломиї.

Монахи-студити з благословення Митрополита Андрія Шептицького приїхали в Зарваницю в 1921 році. Наступного року збудували монастир та дерев'яну церку Івана Хрестителя.  Монастирську дерев'яну церкву під час відпустів, що відбувалися в Зарваниці відвідували численні прочани. Монахи вели взірцеве господатство. Монастир мав також свій водяний млин і пекарню, опікувався бідними людьми.

В часи війни,  в 1944 році дерев'яну церкву спалили, а в 1946 комуністичний режим остаточно ліквідував монастир. Проте монахи-студити не покинули Зарваниці, берегли Чудотворну ікону Зарваницької Божої Матері, підпільно вночі відправляли Службі Божі.

Ченці ставили собі мету освячувати власні душі й поширювати любов до Ісуса Христа, знання Його науки, Його заповідей, Його рад, Його Церкви, Його Спасіння. Після довгих років переслідування, в липні 1993 році недалеко від цілющого джерела в Зарваниці, на горі, відбулося освячення місця під новий Святотроїцький монастир. Зараз на цьому місці є монастирський будинок та дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці. Освячення церкви відбулося на празник Зіслання Святого Духа в 2002 році.