Тернопільські активісти, які воювали в Києві, повертаються додому. У багатьох вогнепальні поранення, чимало з них потребують медичної допомоги. 5 людей звернулись до лікарень Тернополя, ще 9 – наразі госпіталізовані в Тернопільській університетській лікарні, деякі з них прооперовані. На камеру потерпілі говорити відмовляються. Лікарі кажуть: у них посттравматичний синдром.
День 18 лютого закарбується у пам'яті цього чоловіка назавжди. Свист куль, крик людей, дим – тоді навіть не було часу боятись. Від куль снайперів потерпіло багато активістів.
– Михайлівська церква була забита, я сам там лежав, – розповідає тернополянин Богдан.
– Вас також ранило?
– В мене було поранення вуха, там вичищали, от такий кусок дроту витягли. Були такі моменти, що хлопці не хотіли жити, кричали: "Добийте нас". Так хлопці кричали, бо така біль була. Такі крики були, то були таке, но не можу навіть розказати. Страху не було, була тільки ненависть, ненависть! Люди плакали, молились, бруківку збирали, всі, хто щось робив.
Йшли на передову не тільки чоловіки, розповідає тернополянин. Жінки, а особливо з Тернополя, також боролись на барикадах.
– Така жінка з БАМу – Оксана – то вона з нами на передову йде. Тоді Євген кричить з сцени "Жінки, назад!", а вона наперед йде. Такі безстрашні. Вона потім їхала з нами і казала, що я щоб доказати всім чоловікам-слабакам, бо я агітувала, що поїхали, а вони ні. І я залишила з чоловікои дітей і поїхала, – пригадує Богдан.
Пан Петро з села Ігровиця чотири рази їздив до Києва від початку революції. На п"ятий раз отримав вогнепальне поранення в ногу двадцятого лютого біля Жовтневого палацу в Києві. Куля пролетіла наскрізь. Відразу болі не відчув, і сам з простреленою ногою допомогав витягати поранених.
– Вийшло так, що я був на передовій, так склалось, коли ми почали під мостом на Інститутській ставити барикаду, а зверху від Жовтневого палацу нас почали відстрілювати, як зайчиків. Тай люди побігли доверху відганяти їх, – говорить мешканець с.Ігровиця Тернопільського р-ну Петро Лекавський.
– А чим їх відганяти?
– Каменем не докинеш, бо така відстань, з 50 метрів… просто стріляли нас.
Сьогодні усі тернопільські лікарні готові приймати потерпілих з Києва. За останні вихідні 5 активістів звернулись до медиків Тернополя, ще 9 наразі госпіталізовані в Тернопільській університетській лікарні, деякі з них прооперовані. На камеру потерпілі говорити відмовляються. Медики кажуть: у них посттравматичний синдром.
– Це переважно політравми, забої м'яких тканин, черепно-мозкові травми, гематоми, і так далі, тобто травматичні пошкодження, – пояснює начальник міського відділу охорони здоров'я Ростислав Левчук.
Деякі аптеки, які орендують приміщення у лікарнях, допомогають ліками та перев'язочними матеріалами. Також медики звертаються до усіх, хто повертається з Києва і потребує медичної допомоги звертатись за номерами телефонів приймальних відділень міських лікарен:
Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги: 25-26-76 (цілодобово)
Тернопільська міська лікарня №2: 26-81-09
Тернопільська комунальна лікарня №3: 53-51-10
ТМКЗ "Центр первинної медико-санітарної допомоги" філія"1: 52-74-07
філія№2: 26-33-10
