Харківська письменниця, волонтерка, володарка відзнаки за найкращий роман на воєнну тематику у Міжнародному конкурсі «Коронація слова», лауреатка премії імені Миколи Томенка за книгу «Волонтерські історії» Людмила Охріменко зустрілася з читачами у Тернополі. Пані Людмила з 2014 року займається волонтерською діяльністю. До 2017 їздила на передову, а потім почала писати твори про війну. Прибуток від книжок віддає на допомогу фронту.
Волонтерка та письменниця, яка відтворює сучасне життя у своїх творчих працях. Людмила Охріменко завітала у Тернопільську обласну бібліотеку для молоді, щоб зустрітися із читачами та презентувати роман “Оскар”, за який отримала відзнаку у Міжнародному конкурсі “Коронація слова”.
- Побачила оголошення у нас в Терцентрі, нам дають рекламу. А я цієї письменниці не знаю, тому мені цікаво стало почути її, книгу побачити, її почути. Бо я завжди ходжу на зустрічі з письменниками, а цієї письменниці я не знала до сьогодні, – розповідає відвідувачка ОЛЬГА КОРОТАШ.
- З творчістю Людмили Охріменко я познайомилася ще у 2022 році з неймовірного, чудового роману “Оскар” про нашого захисника-Героя. Я вважаю, що цей роман має прочитати кожен, тому коли я побачила оголошення, що буде зустріч знову у Тернополі, я не могла її пропустити, – каже відвідувачка ІРИНА КАПУСТА.
Людмила Охріменко почала свою волонтерську діяльність з 2014 року. Ще тоді, письменниця щосуботи їздила до хлопців на передову у різні напрямки, щоб передати допомогу тим, хто боронить нашу землю.
- Тоді зовсім була інша війна і зовсім були інші потреби. Зараз орієнтуємося… найбільше на що орієнтуємося, це дрони, РЕБи і автомобілі. Це от те, на що збираємо і що намагаємося доставити хлопцям, – письменниця з Харкова ЛЮДМИЛА ОХРІМЕНКО.
За словами письменниці, саме волонтерство її підштовхнуло до тих тем, які вона розкриває зараз і головний доробок побачив світ під час воєнних дій, які тягнуться ще з 2014 року. Людмила Охріменко каже, почала писати ще з 10 років, але це були жіночі романи російською мовою.
- Я була “какая разніца, на каком язике разгаварівать”. Після 14 року, коли почалася волонтерська діяльність, я зрозуміла з ким і з чим ми маємо справу, і що потрібно підніматися, і потрібно згадувати хто ти є, звідки ти йдеш і куди, де твої джерела, хто твої діди-прадіди, – розповідає письменниця з Харкова ЛЮДМИЛА ОХРІМЕНКО.
