Як говорити з дитиною про інтимне без сорому, страху й надмірних табу? В Україні сексуальне виховання частково вивчають у шкільних програмах, утім фахівці наголошують – перші й головні розмови повинні відбуватись у родині. Однак з чого почати розмову, аби не травмувати, а підтримати та як пояснити, що таке особисті кордони та зміни в тілі просто і з довірою – дивіться далі в сюжеті.
Поговорити з дитиною про особисті кордони, недоторканність та при цьому не виховати в ній комплекси. В Україні елементи сексуального виховання включені в окремі шкільні предмети, зокрема, “Основи здоров’я” чи “Біологію”. Та коли саме варто починати такі розмови і як подавати інформацію, аби дитина засвоїла її без страху чи сорому?
Сексологиня Юлія Присяжнюк пояснює, кожен вік потребує своєї мови. Перше спілкування про сексуальне виховання, за її словами, варто починати вже у 2-3 роки. Саме тоді дитині треба допомогти пізнати власне тіло й називати частини тіла без пом’якшувальних чи маскувальних слів.
“5-6 років, тоді вже говориться про кордони, про те, що є таке поняття, як “майка” і “трусики”, тобто, це та зона, яку не можна показувати без дозволу. Дитині потрібно говорити про те, що її тіло належить тільки їй”,- розповідає Юлія Присяжнюк.
У віці 6-9 років сексологиня радить говорити з дитиною про статеве дозрівання, дію гормонів і природні зміни в організмі. Юлія Присяжнюк зазначає, такі теми не варто відкладати на потім. Якщо подавати інформацію поступово й доступно змалку, дитина сприйматиме її як щось природне. Натомість у старшому віці, без підготовки, подібні розмови можуть викликати сором, нерозуміння природних процесів чи замкнутість навіть під час шкільних уроків.
“Починати з простого, давати дуже мало інформації, не треба заглиблюватися, давати пояснення, коротко і зрозуміло. Не можна соромити, не можна казати: “та шо ти таке питаєш? Та це гріх, це розбещення, це неможливо”. Такі слова взагалі заборонені в розмові з дітьми”, – зазначає сексологиня Юлія Присяжнюк.
Сексологи запевняють, не соромно не мати всіх відповідей або хвилюватися, як правильно пояснити. Це нормально. Важливо не передати дитині власні страхи чи комплекси. Адже в інтернеті чимало інформації сексуального характеру, яка може бути спотворена. Тому краще, щоб першим джерелом стала саме близька людина. Сексологиня каже, важливо, щоб розмову з дитиною вів той із батьків, кому вона більше довіряє. Доречно також підключати додаткові ресурси – спеціалізовані портали, блоги фахових сексологів чи книжки.
Юлія Присяжнюк дала декілька порад для батьків. Насамперед – навчити дитину розуміти, що таке особисті кордони: усе, що прикрите одягом, можна торкатися лише самостійно, батьки лише з дозволу дитини, а лікар – лише з дозволу батьків. Також важливо навчити розрізняти приємні обійми від небажаних дотиків і пояснити, що терпіти дискомфорт не треба. Серед інших порад: не обманювати дитину, говорити з нею просто, спокійно, не перевантажуючи інформацією, розповідати про зміни, які відбуваються в тілі підлітка та формувати атмосферу довіри і відкритого діалогу в родині.