Головна культура Документальний фільм “Стахо-вар’ят з Тарнополя” зняв краєзнавець Тарас Циклиняк

Документальний фільм “Стахо-вар’ят з Тарнополя” зняв краєзнавець Тарас Циклиняк

679

vlcsnap-2015-06-10-16h03m32s204Документальний фільм “Стахо-вар’ят з Тарнополя” зняв місцевий краєзнавець Тарас Циклиняк. У понад двогодинному кіно – згадки тернополян про наше місто довоєнне, під час Другої світової війни та опісля. А поміж тим – згадки про чоловіка, якого, кажуть, забути неможливо. Абсолютно неповторна колоритна людина, яка ненавиділа радянську владу, злодій-професіонал, жартівник та просто Стахо-вар’ят.

Фільм “Стахо-вар’ят з Тарнополя” – про неповторну людину, яку знало та любило все місто. Повне ім’я Стаха стало відомим випадково – СтанІслав Браніцький. Тернополяни не знали ні його прізвища, ні де він живе.

– Казали, що Стахо, як його назвали вар’ят, міг відкрити у Тернополі будь-який сейф, бо брав віденський банк. Казали, що Стахо йде, і зразу вулиця розцвітала, діти його дуже любили. Таки дійсно вар’ят, – розповідає краєзнавець Тарас Циклиняк.

Подейкували, що Стахо – професійний злодій. Був слюсарем та міг відкрити будь-який замок.

– Був такий пам’ятний випадок десь у 50-60-х роках, що начальник міліції загубив ключі від сейфу. Знайшли Стаха: Стаху відкрий. Він пішов туди відкривати і сказав, щоб ніхто не заходив. Ті зловились за голову: як, там же ж документи, цінності… Як згадують старожили, він роздягнувся, зняв з себе весь одяг, залишився в білизні. Зайшов за секунду відкрив замок і закрив двері, – каже краєзнавець.

За це його шанували навіть попри на його витівки. Бо Стахо вар’ював, був відомий своїми саркастичними вчинками та вигуками. Дуже не любив радянську владу, міг сказати те, про що інші – мовчали. Ніхто не знає, де Стахо подівся, сталось це десь у шістдесятих. У фільмі – розповідь про тернопільського вар’ята вплітається у розповіді тернополян про довоєнний Тернопіль, що було під час війни та опісля. Стрічка допоможе законсервувати спогади, переконаний автор, та краще зрозуміти своє місто.

– Люди дзвонили, згадували Стаха, ті хто був, і так дуже дякували щиро. Бачте, є багато проектів таких, можливо, трішки менших про минуле Тернополя. Але коли ми зачіпаємо такі побутові теми, там кухня, якісь смаколики, якісь такі цікавинки, речі, будинки, яких немає, людей непересічних, які були, то воно не залишає нікого байдужим.

Коментарі

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here