На світлий Великдень, як тільки задзвонять до заутрені дзвони, то з усіх кінців села чи міста народ починав сходитися до церкви: хто пішки, а хто возом. Дітей теж брали з собою, вдома майже ніхто не залишався.
Після літургії священик освячував паски, крашанки, сир, сало, ковбаси, мак, сіль. І ці страви відтепер набували чудотворної або лікувальної сили. Біля церкви починалося христосування – обрядовий великодній поцілунок на знак прощення всім ворогам. При цьому обмінювалися крашанками. Родина повертається з церкви. Всі заходять до хати. Хрестяться. У кожного в руках кошики зі свяченим.
