Штучно створені нерестилища роблять браконьєри, зрубуючи і кидаючи в річки дерева. Їх знімальна група TV-4 побачила на Сереті в Касперівцях Заліщицького району. Там риба нереститься і звідти її виловлюють. На що йдуть браконьєри заради наживи дивіться в сюжеті.
Перебуваючи у рейді з "Тернопільрибоохороною" у Касперівцях Заліщицького району, на річці Серет бачимо вздовж берега зрізані і кинуті у воду дерева. Їх рубають не заради дров. Кидаючи дерева у воду, браконьєри роблять штучні нерестилища. Далі звідти виловлюють рибу.
– В період зимувальної ями тут буде зимувати риба. Коли стане льод вони роблять лунки і тройніками ловлять рибу. Є старі пеньки, ті дерева різалися вже давно. Бачимо і цьогорічні недавно зрізані дерева, тобто це буквально зроблено два тижні тому не більше. Повалено повністю все узбережжя, де відпочивали рибалки, це зробили, аби рибалки сюди не їхали і не бачили, що вони тут роблять за поворотом, бо це місце закрите, щоб можна було кидати свої браконьєрські знаряддя лову, – розповідає начальник відділу охорони водних біоресурсів в Тернопільській області Андрій Об'єщик.
Боротися з людьми, що зрізають і кидають дерева у воду, важко, кажуть в природо-національному парку Дністровський каньйон, бо дана територія не входить в межі національного парку.
– На даний час територія, на якій ми знаходимося, не входить в межі національного парку. Територія в межах національного парку починається, де є державний ліс. Зараз ми працюємо над тим, щоб розширити територію національного парку, щоб ця територія, в межах якої ми є, не ввійшла в межі національного парку. Оскільки розпорядником земель є сільська рада, то відповідно треба рішення сільської ради. Нажаль на сьогоднішній день такого рішення немає, – каже начальник відділу служби державної охорони національного парку Дністровський каньйон Михайло Башта.
Михайло Башта пояснює, якщо дерева знаходяться в межах населеного пункту, то за них має відповідати сільська рада, відповідно до правил утримання зелених насаджень. Якщо ж дерева, за межами населених пунктів, вони в компетенції екологічної інспекції чи Держлісгоспу.
– Дерева зрізані в прибережній захисній смузі, метр від води, встановлена вона чи не встановлена, мають бути служби і всі реагувати на дані порушення. Навіть якщо це не в їх компетенції все одно вони мали б звертатися, знайти в чиїй це компетенції, задокументувати і навести порядок. Бо вода відноситься до природо-заповідного фонду, який входить у їх каньйон. А метр від води, що вже не входить? Тобто, мали б вони реагувати безпосередньо каньйон, – пояснив Андрій Об'єщик.
Загалом обстеживши кілометр Касперівецького водосховища в Заліщицькому районі працівники "Тернопільрибоохорони" нарахували близько 20 зрізаних і кинутих у воду дерев.
