Головна конкурс віршиків Бойчук Людмила *конкурс поезії “Любов врятує Україну”*

Бойчук Людмила *конкурс поезії “Любов врятує Україну”*

Изображение фото Л.В.Бойчук Людмила Василівна, Донецька область. місто Макіївка. селище Нижня Кринка

Рядки, написані БОЛЕМ СЕРЦЯ від трагічних подій страти мирних людей в ніч з 20.02 на 21.02.2014р.в центрі столиці України – славетному місті Києві
КРИК ДУШІ!
Страшенний час! Жорстока мить!
Страшне дикунство здичавіле!
Бо ж почали людей губить!!!
Серця ураз закам,яніли
У можновладців! Тих панів,
Що враз по замках поховались!
Їх дух вкраїнський спопелів!
Вони усім нам розсотались –
Отими виродками . Так!
Що їх колись родила мати…
Вони ж, на свій-бо, власний смак
Полізли ще й владарювати –
До України! До землі –
Святої! Зрощеної кров,ю!
Що кожен шмат святий її
Шевченко оспівав з любов,ю!
…По нашій праведній землі
Ступали постаті знаменні!
Уже померлі і живі…
І імена їх є священні!
Ми всі вклоняємося їм
І пам,ятати завжди будем!
…То ж як сьогодні на отім
Майдані можуть гинуть люди?
Хто їх вбивав? З чиї вини?
Хто вклав? кому ? – рушницю в руки?!!!
Прошу: Всевишній! Прокляни
Убивць-катів на страшні муки!
Щоби умерти не змогли
Відразу! Щоби ще узріли,
Як ЮНІ ХЛОПЧИКИ могли
Орду стримати озвірілу!
Той «Беркут», що без каяття!
Ті БТРи! Страх згадати…
І вмить обірвані життя…
І не одна ридає мати…
Сірьожа Нагіян! Прости…
І ти, юнак двадцятьтрьохлітній…
…Дивися, кат, не опусти
Своїх очей! Цей день новітній
Уже заплакав! І дощем
Вкраїну нашу поливає!
І роз,їдає серце щем…
І горе є людей безкрає…
По беззахисних – йде ВІЙНА!
З народних мас – йде ГНІВ ГЛИБОКИЙ !!!
І вже Шевченкове луна:
«РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ!»
Тарас Григоровичу! Час
Піднятись Вам із домовини –
Не зрозумієте ураз:
Де ви, і в час який, і днини…
Бо є кати! І смерті є!
І є пани , що вже «зажрались!»
І на Вкраїні постає
Все, що раніше відбувалось:
Там – чути постріли ізнов,
Тут – знову ллється кров людськая!…
Бо в панства висохла любов
До цих людей! Землі! До краю!
…Ви вже набрались про запас?
Круг вас – суцільна лиш руїна!
То ж геть , панове! Геть від нас !
І руки – геть від УКРАЇНИ!!!
Кажу від імені свого
І від Шевченкового! Знаю!
…А зараз всі до одного
МОЛІМОСЬ! Їх уже немає-
Тих юних хлопчиків! Жінок!
Батьків чиїхось – вже немає…
Загиблих більше СТА! Урок?!
Кому?! За що?! Чому?!! Не знаю…
…А за вікном дощить ніяк,
Це по загиблих НЕБО ПЛАЧЕ!
…Рік 20-14. ТАК!
ДОБА Ж – ШЕВЧЕНКОВА НЕНАЧЕ…
20.02.2014
Бойчук Людмила Василівна,
м. Макіївка, селище Нижня Кринка Донецької області…

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here