Головна духовність Блаженного Василія Величковського проголосили покровителем пенітенціарного служіння під час прощі до Зарваниці

Блаженного Василія Величковського проголосили покровителем пенітенціарного служіння під час прощі до Зарваниці

360

vlcsnap-2014-07-23-12h27m28s49Блаженного Василія Величковського проголосили покровителем пенітенціарного служіння під час прощі до Зарваниці. Там можна було помолитися і приступити до мощей Блаженного. Про цікаві факти із життя єпископа, який свого часу очолив підпільну УГКЦ, про паломництво до нетлінних мощей Блаженного в Канаді у матеріалі Руслани Гриньо.

Його засудили до смертної кари. Він перебував у камері, з якої щодня виводили на розстріл людей. Саме там засудженим на смерть Блаженний Василій Величковський давав надію, відкривав двері у життя. Згодом вирок єпископа замінили десятьма роками ув’язнення в ГУЛАГу. Він був взірцем священика, який служив для в’язнів і подавав надію безнадійним.

– Коли він потрапив до Воркути, в одній із штолень за допомогою інших в’язнів, вірних церкви, спорудили каплицю, в якій служилася літургія, була сповідь і причастя для в’язнів. Блаженний Василій був прикладом збереження людської гідності незалежно від умов. Бо через голод, через знущання, через загрозу смерті, багато людей доводили себе до краю, вони втрачали до кінця почуття людської гідності, – розповідає відповідає за в’язничне капеланство в УГКЦ отець Костянтин Пантелей.

Серед засуджених на смерть були не лише політичні в’язні, переслідувані за віру, а й кримінальні злочинці. Вони, бачачи приклад Блаженного Василія, наверталися.

– Вони, які не знали Бога, часто питали про Бога, вони, коли бачили поведінку вірних, які були благословенні і навчені Василієм Величковським, самі міняли поведінку, не могли залишатися такими зухвалими і грішну поведінку ту демонструвати, – каже отець Костянтин.

Якось на каторзі один співв’язень побачив у владики вервицю і дуже здивувався. Молитву на вервиці Василій Величковський дуже цінував і всіх заохочував молитися на ній з довірою до Богородиці. А ця на каторзі в його руках була з нитки і “намистин”, виготовлених з чорного тюремного хліба.

– Так є важливо, щоб як священики, так і вірні могли звертатися до Господа Бога за посередництвом до цього великого святого, зокрема святого українського народу. Він не народився десь за кордоном і ми його не знаємо, він пройшов великі випробовування, засвідчив свою віру Господеві через певні жертви. Він для нас є великим прикладом у житті. Тому ми звертаємося до Господа Бога за Його посередництвом, щоб ми також були вірні Богові за будь-яких обставин життя, – говорить доктор біблійного богослов’я України отець-доктор Іван Січкарик.

У 1963 році у Москві Патріарх Йосиф Сліпий таємно висвячує Василія Величковського на єпископа. Блаженний очолює підпільну УГКЦ.

– Коли Патріарха Йосифа депортували з колишнього радянського союзу після звільнення з таборів, він закликав отця Величковського до Москви, перетнувся з ним у готелі на дуже короткий час. Ви собі уявіть, під пильним оком КДБ, в тому часі висвятив його на єпископа, там у московському готелі. І передав йому провід підпільної Церкви. Будучи змушеним проти власної волі залишити свою Церкву в Україні, Патріарх Йосиф настановив для своєї Церкви, для свого люду свого Місцеблюстителя. І ним був владика Величковський, який, повернувшись до Львова, висвятив єпископів, священиків і таким чином Церква вижила, – пояснює Глава Української греко-католицької церкви Блаженнійший Святослав Шевчук.

У 1969 році Василія Величковського вдруге ув’язнили на три роки суворого режиму. Основною причиною арешту стало те, що у помешканні де жив єпископ, знайшли рукопис книги “Історія Чудотворної ікони Матері Божої Неустанної Помочі”. Під час трирічного ув’язнення праведник зазнав  нелюдських тортур: катування електрострумом, психотропні ін’єкції. Далі Василія Величковського виселили до Югославії, звідки він спочатку переїхав до Риму, а згодом до Канади. Там і помер. Після ексгумації останків, труна під дією повітря до вечора зтрухлявіла, а тіло Блаженного залишилось нетлінне. У 2001 році Папа Іоан Павло II беатифікував Василія Величковського . А вже з 2002 року до нетлінних мощей Блаженного потяглися паломники із Західної Канади і США, як українського походження, так і інших національностей, різних конфесій.

– То не лиш наші люди, а переважно римо-католики, а навіть протестанти, навіть мусульмани, навіть жиди приходять до нашої каплиці молитися, бо там відчувають той спокій від Блаженного, що Він є святий чоловік. Вони відчувають не лише мир, а знають, що він помогає у їх особистому і духовному житті. То дуже скоро як почули люди, що є мощі Святого у Вініпезі, в Канаді, то масово приходили і навіть автобусами приїжджають, щоб там молитися, – говорить отець Іван Сіянчук, що приїхав в Зарваницю з Канади.

На прощі в Зарваниці Блаженного Василія Величковського проголосили покровителем в’язничних капеланів. Люди масово приступали і молилися до мощей Блаженного. Єпископ зберігав непохитне відчуття людської гідності, він є прикладом душпастирства для всіх категорій в’язнів. Проголосивши своїм опікуном тут, на землі, святого, який перебуває вже в небі, священники-капелани просять у Блаженного особливого покровительства та заступництва.

Коментарі

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here