Алла Шайда, переселенка з Покровська, ділиться: “Ми вивозили дітей, ми не збирались тут залишатись. Чоловік сказав, що я вас привезу, день, два відпочину і їду назад. Казав, шо наш дім і ми там будемо до останнього”.
Утім, повертатись у Покровськ було і є занадто небезпечно. Тож сім’я прийняла рішення будувати життя з початку, тут на Чортківщині.
А ось Алла почала активно волонтерити. Вона шила військову форму для українських захисників. І це для неї було щось геть нове. Адже у рідному Покровську жінка працювала продавчинею у м’ясному магазині.
Зараз Алла закінчує професійне навчання на кравчиню. Шиття вже навіть приносить жінці прибуток. Її донька Марія навчається у Чортківському педколеджі. За домом, каже дівчина, не сумує, бо знайшла його на Тернопільщині. А ще, розповідає, у нашому краї більше можливостей, ніж на Донеччині. Марію приємно здивувало й те, що у коледжі активно допомагають військовим та переселенцям.
Сім’я Шайдів почала життя з чистого аркуша на новій для себе землі й навіть не сподівалась, що їхнє життя обернеться на краще: якісніша освіта, робота, можливості. Однак у рідному Покровську у родини залишились старша донька, а також син, який зараз боронить кордони нашої країни. Попри всі перешкоди, Сім’я Шайдів не втрачає надію і переконана, що дім там, де твої люди. І саме близьких за духом людей вона зустріла у нашому краї.