
Він один із тих, хто віддав своє життя за незалежність і цілісність країни. 25 січня Тарас Петришин мав би святкувати 36-ий день народження та тепер йому навіки 35. Аби вшанувати героя у Тернополі організували пам’ятний захід “Моя війна”. У цей день рідні, друзі, побратими та близькі згадували найкращі моменти з його життя, а донька виконала пісні, які присвятила татові.
– Він нас оберігав як такі кришталеві якісь статуетки. ми завжди знали, що біля татка нас ніхто не скривдить. Це такий захист, тил, – розповідає дружина полеглого Тараса Петришина Тетяна.
З таким теплом дружина згадує свого полеглого чоловіка. Тарас Петришин вирішив стати на захист Батьківщини ще 24 лютого 2022 року. Дружина героя Тетяна розповідає, з дитинства чоловік мав цукровий діабет і щоранку приймав інсулін. Однак він ніколи не дозволяв цій хворобі визначати його життя і не хотів, щоб про це нагадували. Тому, попри свою хворобу, він разом із друзями вже в перші хвилини війни прийняв мужнє рішення — захищати рідних та близьких.
Тарас Петришин служив у 67-ій окремій механізованій бригаді та виконував бойові завдання на різних напрямках: Київщині, Чернігівщині, Харківщині та Донеччині. Дружина захисника зізнається, протягом усієї його служби вважала своїм обов’язком бути надійним тилом і вірною підтримкою для чоловіка.
25 січня захисник мав святкувати свій 36 день народження, однак йому навіки залишиться 35. У цей день у Тернополі провели захід “Моя війна”, який присвятили саме Тарасу Петришину. Рідні, близькі, друзі, побратими ділилися своїми спогадами із захисником, переглядали його фотографії, а донька Анастасія виконувала пісні, які присвятила татові.
Анастасія Петришин каже, найяскравіший спогад про тата пов’язаний саме із піснею “Я люблю тебе, татусю”. Під час служби, через свою хворобу, Тарас змушений пройти місячне лікування у лікарні. Саме тоді донька записала цю пісню, а згодом разом з татом зняли на неї кліп. Дівчина пригадує, яким для неї був її герой.
– Милий, веселий, смішний. ну розказував деколи анекдоти, мені подобалося, – каже Анастасія Петришин.
6 квітня 2024 року Тарас Петришин разом із своїм командиром, другом, хресним батьком своєї доньки Сергієм Коновалом загинули під час виконання бойового завдання поблизу Часового Яру на Донеччині.