Андрій Подольський, волонтер, каже: “Ми зустріли 23 лютого перших льотчиків наших, які їхали на Франківськ, побиті машини, ми зустріли їх 23, якраз в перший день війни, і тоді так шукали, де би добре волонтерський пункт був і знайшли тут таке заброшене було, колись бар був і ми тут оприділилися”.
Одяг, засоби гігієни, засоби захисту та ліки – цього в перші дні потребували українські військові.
Іван Олексюк, волонтер, коментує: “Ми не мали коштів, не мали транспорту, і коли люди побачили, що ми дійсно щиро то робимо, як можемо, так і робимо, почали об`єднуватися. Почали до нас приходити хлопці, почали приходити підприємці, які дійсно переживали за нашу країну. І так ми помаленько, потихенько почали виростати”.
Масштаби допомоги не зменшилися і до сьогодні, розповідає Іван Олексюк. Цьогоріч волонтери засадили гектари землі, аби збирати домашні продукти для приготування страв на передову. Загалом за останні місяці “Ольвія” об`єднала навколо себе українців звідусіль: з ближніх сіл області, з-за кордону, з інших українських чи міжнародних благодійних організацій. Люди печуть хліб, добрі господині роблять заготівлі із м`яса та овочів. Волонтери кажуть: об`єднали людей з великим добрим серцем, які щиро переживають за військових.
Щотижня на фронт від волонтерів виїжджають два-три автомобіля. Вантаж на передову перед кожним виїздом щоразу освячують священнослужителі. У черговІй поїздці їх підтримали волонтери “Української команди”. Вони відремонтували машину та передадають її разом з необхідними речима на передову. Адже розуміють мета – одна на всіх: допомогти захисникам і наблизити перемогу України.
Микола Люшняк, лідер “Української команди” на Тернопіллі, народний депутат України, каже: “Цей автомобіль буде працювати для аеророзвідки нвому підрозділу, який нещодавно створився для збирання розвід даних, а також наводження вогню на ворожих територіях”.
Коли ж зібрана допомога потрапляє до хлопців та дівчат на фронт, на їхньому обличчі, кажуть волонтери, не можливо не помітити радісні емоції.
На сьогодні більша частина людей команди “Ольвії “залишили свій бізнес, роботу, та навіть забули про дім, аби волонтерити. Бо розуміють: військовим у рази важче.
Волонтери “Ольвії” кажуть: і хоч роботи багато, але вони не мають права втомлюватися, бо кожен день оборони України дається дуже високою ціною – здоров’ям наших захисників.