Напередодні Різдвяних свят, під час посту українці частіше відвідують храми та святі місця. На Тернопільщині чи не найбільше у всій країні церков, святих джерел та чудотворних ікон. Яскравим прикладом цього є Марійський духовний центр у Зарваниці, де християни з усього світу моляться до Чудотворної ікони Зарваницької Божої Матері, набирають святу воду, беруть участь у богослужіннях, оздоровлюються та можуть пройти символічною Хресною дорогою.
У Марійському духовному центрі Зарваниця всі охочі самі або разом зі священиками можуть піднятися символічною Хресною дорогою, роблячи через кілька метрів невеликі зупинки. Таких зупинок – 14. І кожна символізує епізод біблійної Хресної дороги Ісуса. Під час символічної ходи Хресною дорогою люди дізнаються про останні години земного життя Сина Божого.
– Коли йдемо на Хресну дорогу, стація за стацією ми пригадуємо ті події і десь себе бачимо в тій Хресній дорозі, коли ми впадаємо, не маємо сили, зневіряємося. Коли нам хтось хоче послужити, але ми маємо ставити собі запитання, чи ми готові комусь із ближніх послужити? А Ісус Христос навчає нас: "Істинну кажу Вам, все, що Ви зробили одному з найменших, Ви Мені зробили", – розказує адміністратор храму, де знаходиться Чудотворна ікона Зарваницької Матері Божої отець Володимир.
Ісус Христос казав: "Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною". Господь закликає, аби кожен ніс свій хрест. Хоча Він терпів за людські гріхи, але хрест ніс свій. Він зробив вибір і прийняв рішення прийти на землю і повністю уподібнитися людині, крім гріха, тому прийняв людську долю і хрест життя також. Священики кажуть: у кожного є свій хрест і своя хресна дорога, яка починається від народження і завершується смертю. Існує думка, що людина приходить на цей світ терпіти. Це стосується усіх: малих і великих, багатих і бідних. Залишається питання: як людина долає цей шлях і як несе хрест свого життя?
– Той приклад і Симеона Киринейського, і Вероніки, яка подає хустку Христові обтертися, ми бачимо, яка є нагорода. Симеон щасливий по-своєму, спочатку він відмовлявся, а далі з радістю прийняв. Так само кожна людина, вона відмовляється прийняти той хрест, співстраждати з Спасителем. Бо не маємо ще того розуміння, не має в нас ще тої свідомості. Але проходить час, людина зовсім по-іншому дивиться на ті речі і бачить, що з цього вона має велику винагороду, ця винагорода полягає у спокої нашого серця, – каже отець Володимир.
Пройти символічну хресну дорогу в Зарваниці можна не лише під час прощ чи відпустів, а в будь-який час, коли прибувають прочани.
