У великодню ніч уся Церква збирається на особливе богослужіння — Пасхальну Вігілію, святкуючи перехід Ісуса Христа зі Смерті до Воскресіння. Після Пасхальної Вігілії або на світанку Великодня перед ранішньою Божественною Літургією вірні проходять процесією довкола храму. Під час ходи вони прославляють Воскресіння піснями, таким чином закликаючи весь світ приєднатись до пасхальної радості Церкви.
За традицією Папа Римський у Воскресіння Христове звертається до пастви з традиційним посланням і благословенням “Urbi et Orbi” (“Місту і Світу”) десятками мов народів світу.
Чому католики західного обряду святкують Великдень у інший день?
У 1582 р. Римська Церква за часів Папи Григорія ХІІІ провела реформу давнього календаря, який вже не відповідав природньому. У зв’язку з цим було запроваджено й нову пасхалію. За григоріанським календарем весна починається на тринадцять днів раніше від юліанського, внаслідок чого виникає різниця в датах святкування Великодня. Також трапляється, що у Латинській Церкві Великдень припадає разом із єврейською Пасхою, а іноді — навіть і скоріше від неї.
Разом із римо-католиками святкують Великдень за новою пасхалією і західні протестанти, частина греко-католиків. Трапляються роки, коли усі християни святкують Великдень разом, як це було 2014 і буде 2017 року. Натомість приблизно раз на 4-5 років різниця у календарі становить 4 або 5 тижнів — так буде наступного, 2016 року.
Сьогодні ж християни східного обряду сьогодні святкують Вербну неділю.