
Християнський подвиг і страждання Аполонії надзвичайно вразили її сучасників і нащадків. В 300 році н.е., тоді, коли до поділу християнської церкви на католицьку і православну було ще цілих вісім століть, вона була канонізована як свята мучениця. Народилася легенда, суть якої полягає в тому, що варто помолитися, назвати ім’я Аполонії – і зубний біль стихне. У XVIII столітті з легкої руки засновника сучасної стоматології як науки П’єра Фошара Аполонія стала покровителькою не тільки страждаючих, але і стоматологів, покликаних попереджувати і усувати біль.
Культ Аполонії швидко поширився в Європі, її зображення знаходилися у багатьох культових спорудах, музеях та картинних галереях у вигляді молодої привабливої дівчини із стоматологічними щипцями в руках. Постать Аполонії описана у світовій літературі, до її образу зверталися у своїх творах Якобс де Ворагіне, Св. Августин, Оскар Кольберг, Генрик Сєнкєвич та ін. Вона зображена на гравюрах, полотнах таких митців, як Карло Дольчі, Гаспар Краєр, П’єро делля Франческа, Бернардіно Луїні, Жан Фуке, Гвідо Рені, Франческо де Сурбаран, батько світового поп-арту Енді Воргол та ін.
Ім’я Св. Аполонії, яке стало високим символом, незалежним від часу, і сьогодні об’єднує практикуючих стоматологів, незалежно від їх віросповідань, у професійне братство.
У наш час докорінно змінилися як стоматологія, так і місце та роль стоматолога. Сучасні технології та інструментарій дозволяють швидко надати пацієнтові якісну та безболісну стоматологічну допомогу. Сьогодні у стоматології переважають профілактичні заходи і терапевтичний профіль допомоги, розвинулися нові напрямки – геродонтологія, імплантологія тощо. У роботі лікаря-стоматолога широкого застосування набули комп’ютерні технології у діагностиці та лікуванні. Проте, незважаючи на небачене зростання рівня сучасних технологій у стоматології, незмінним залишився людський фактор – лікар-зцілювач, від якого залежить здоров’я пацієнта. Адже при всій фаховій обізнаності стоматолога, наявності у нього практичних навичок та засобів для досягнення якнайкращого результату в роботі, важливу роль відіграють морально-етичні засади, зокрема вміння безкорисливо і об’єктивно оцінити рівень надання необхідної спеціальної допомоги, адекватної не лише до потреб, а й до можливостей пацієнта, відповідно до покликання та Клятви лікаря.