У квітні 1944 Тернопіль був знищений вщент. Із 4000 будівель лише тисяча вціліла, 70% архітектури, забудови 17-18 століття втрачено, десятки тисяч загиблих з обох сторін – це ціна звільнення Тернополя від німецької окупації. Радянські війська більше місяця вели бої за наше місто. 15-те квітня стало днем завершення операції. Битва за Тернопіль – трагічна для обох воюючих сторін, підсумовують дослідники.
Німецькі війська Тернопіль вважали "воротами у Європу". Місто через своє розташування, дорожні і залізничні розв'язки було важливим стратегічним пунктом. До штурму Тернополя радянська армія залучила артилерійські сили в небачених досі для вуличних боїв масштабах. Одинадцятого квітня в місто ввійшов важкий самохідний артилерійський полк. Армії, озброєння, яке задіювали у протистоянні за Тернопіль були дуже чисельними. Нацисти своєю обороною унеможливили швидке захоплення міста. Бій за Тернопіль розпочався ще 8 березня і тривав до 15 квітня. Німецький гарнізон не був великий чисельно, але добре підготовлений, про це у своїх спогадах написав Георгій Жуков. Радянська армія переважала чисельно. Більше чотирьох з половиною тисяч німецьких вояків загинуло у битві. Такі цифри називають дослідники. Скільки ж загинуло радянських солдатів достеменно невідомо.
– Радянська піхота в той же час, не підготовлена до боїв у місті і несе колосальні втрати. Це українці, які тільки що вдягнули військову форму, із Наддніпрянщини, то їх погнали на німецькі кулемети. Тому такі колосальні втрати. Тільки за березневі штурми, деякі дослідники виводять 20 тисяч, а в деяких книжках я зустрічав і до 40 тисяч радянські втрати. Ну, поховання говорять, що десь ця цифра трошки менша, але вона обчислюється в межах дивізії – 12 тисяч. Ну це все одно великі втрати, – розповідає головний спеціаліст обласного архіву Тернопільської області Ігор Крочак.
– Дуже велика кількість загинуло молодих людей. Армія під час боїв на Хмельниччині зазнала великих втрат і була доповнена молодими бійцями. Тому ми і до сьогодні згадуємо, наприклад, Анатолія Живова, який загинув тут при штурмі. Йому не виповнилось ще 18. Він кинувся під дот. Так само молодий лейтенант Микола Пігорєв, – говорить директор Тернопільського обласного архіву Юрій Гумен.
Зараз військові фахівці, історики сперечаються, чи потрібен був штурм у такому вигляді, як він відбувся. Артилерія, яка працювала по місту, і авіація Тернопіль знищили. 80% будівель зруйновані. Через безглуздість наказів свого вищого керівництва поклали голови тисячі молодих людей, кажуть дослідники.
– Ми бачимо методи жосткого штурму. І вже тільки після Тернополя радянське командування зрозуміло, що вуличні бої – це є дуже специфічний вид бойових дій. Хоча, воно мало досвід і Сталінграда, і Севастополя, але тільки після колосальних втрат в Тернополі була видана спеціальна книжечка для сержантів і командного складу "З досвіду вуличних боїв". Були сформовані спеціальні штурмові групи і вже в Будапешті, і взагалі в Центральній і Західній Європі фактично вже використовували цей досвід, – каже Ігор Крочак.
Після звільнення Тернопіль на деякий час втратив статус обласного центру. Державні органи влади тимчасово перенесли у Чортків. Бій за Тернопіль 1944 року потребує скурпульозного дослідження. Досі мало відомо про цивільне населення, якому під час штурму Тернополя, довелося ховатися у підвалах і саморобних бомбосховищах. До 70 річниці бою за Тернопіль в обасному архіві діє виставка. Там зібрали нагородні листки, спогади, книги дослідників і світлини, які розповідають про місяць боїв за Тернопіль. Переглянути виставку запрошують усіх охочих.
