Ворог здатен зруйнувати стіни, але він безсилий проти людського духу, таланту та мрій. 14-річна Олександра Скакун танцює з шести років. Для неї це не просто хобі, а частина життя, яке 19 листопада ледь не обірвала російська ракета по Тернополю. Дівчина вибиралася з-під завалів, втратила рідний дім, але не дозволила страху себе зламати. Вже за кілька днів після трагедії, вона знайшла сили та прийняла доросле рішення — їхати з командою на танцювальні змагання до Львова.
“Танці для мене – це як засобі щоб відволіктися від усього. Там дуже хороші люди, мої подружки та Тетяна Василівна. Вони мене підтримали як могли, за це я їм дуже вдячна. Мені казала, якщо ти не поїдеш, то ми зрозуміємо. Насамперед, я подумала, що ми поставили вже танець. Ну я рада, що я поїхала і відволіклась від всього,” – розповідає Олександра.
Саме підтримка команди допомогла Саші перемкнутися. Дівчина зізнається: на сцені та під час спілкування з подругами їй вдається забути про пережите. Але коли повертається до буденності — спогади про той день знову нагадують про себе.
“Я більше починаю спілкуватися з дівчатами, то я більш-менш відколікаюся. Вони стараються мене підбадьорити, розмішити. То я більш-менш забуваю про це. Але воли відключаюся від режиму танців, то все одно. В голові в мене є ця картинка і тіпа погані думки,” – каже дівчина.
Того ранку все вирішували секунди. Мама Саші, пані Ганна, згадує: почувши роботу ППО, вони разом із сусідами намагалися знайти безпечне місце. Втім, добігти до укриття не встигли — вибухова хвиля застала їх на вулиці.
“Ми вийшли на двір ще до прильоту. Якраз почали бігти в бомбосховище, але почали бити ракети і ми, щоб ударною хвилею нас не завалило, ми заховалися за стіну, бо незнали, як може обернутися. І в той момент нас вже засипало. Не встигли зреагувати. Коли мусорники там були, мусорна шахта. А зараз вона відкрита і ми вже туда заховалися всі”, – розповідає Ганна Скакун.
Приліт стався саме в їхній будинок. Ситуацію ускладнив газ — через його детонацію кілька квартир перетворилися на суцільне згарище. Вибиратися з-під завалів допомагали вцілілі сусіди. Певний час родину навіть вважали зниклою безвісти, та коли їх знайшли живими — матеріальні втрати відійшли на другий план.
Тимчасовий прихисток родині надали знайомі. А з речами та продуктами допомагають сотні небайдужих. Тернополяни та волонтерські організації згуртувалися, аби потерпілі, які залишилися без даху над головою, відчули підтримку.
Попереду у родини довгий шлях відновлення документів та пошуку нового житла. Усі, хто хоче допомогти юній Саші та її батькам, можуть зробити це за реквізитами, які ви бачите на екрані.
реквізити для допомоги: 5168745165239713