Жінка розповідає, роботу зі швейною машинкою любила здавна, але сідала за неї здебільшого для власного задоволення. У 2022 році натрапила в соціальних мережах на ініціативу «Швейна рота», яка виготовляла одяг для поранених військових. Тоді й усвідомила: хобі може стати справою, яка приносить користь.
“Першим адаптивним одягом, який я пошила, це були жіночі адаптивні трусики, тому що пораненні захисниці також є. І я так шила з тих тканин, які були у мене вдома, з тої фурнітури, яка була в мене дома”, – розповідає Олеся Школьна.
Спершу свої вироби Олеся надсилала захисникам і захисницям у різні куточки України. Зараз, за її словами, близько 80% адаптивного одягу ручної роботи залишається для поранених військових, які проходять лікування в медзакладах Тернопільщини. У її волонтерському асортименті широкий вибір речей.
“Це адаптивна білизна і чоловіча, і жіноча, адаптивні штани, адаптивні шорти, адаптивні кофти, адаптивні футболки, перешивала зимові куртки, тому що є хлопці, які хочуть виходити на вулицю, але в них немає такої можливості, тому що просто зима, холод, мороз, тому були такі запити”, – каже волонтерка.
Окрім адаптивного одягу, захисники та захисниці отримують від волонтерки й інші корисні речі: ортопедичні подушки у формі кісток, а ще торбинки у вигляді зайців, які діти наповнюють солодощами як символічний подарунок для військових. На виготовлення кожного виробу потрібно чимало часу, особливо на підготовку матеріалів. Тому цього разу у Домі ветерана Олеся Школьна організувала зустріч із небайдужими, які допомогли їй у цьому.
Волонтерка розповідає, з матеріалами для виготовлення виробів активно допомагають небайдужі люди. Вони приносять одяг для перешиття, тканини, фурнітуру та підтримують донатами. Лише від початку 2024 року жінці вдалося створити понад тисячу адаптивних речей для поранених військових. Деякі з її виробів побували навіть за кордоном, зокрема, їх уже носять у Стокгольмі.