За даними Офісу Генерального прокурора з 24 лютого 2022 року в Україні загинуло 504 дитини, понад 1 100 отримали поранення різного ступеню, понад 1 200 -зникли безвісти. 10% освітньої інфраструктури України постраждало від обстрілів Росії. Тривоги, укриття, дистанційне навчання, мультипредметний тест, батьки на фронті, статус внутрішньо переміщеної особи або і біженця. Сьогоднішні школярі – діти війни. Як за останні півтора року змінилося життя у Кам’янківському ліцеї Підволочиської селищної ради розкажуть його учні.
Кам’янківський ліцей Підволочиської селищної ради Тернопільського району цього літа отримав новий статус. Його утворили на базі місцевої загальноосвітньої школи. Тут навчається близько 200 учнів з Кам’янок і навколишніх сіл: Мовчанівки, Богданівки, Клебанівки. Учні добираються до навчального закладу шкільним автобусом. З початку війни до учнівського колективу доєдналися діти-переселенці. Завдяки тісній співпраці з місцевою агрофірмою і допомозі батьків, приміщення відремонтоване, а учні початкових класів забезпечені безкоштовним гарячим харчуванням. Для старшокласників шкільний обід обходиться у 20 гривень. Президентка Кам’янківського ліцею Яна Палієнко розповідає: навіть за ідеальних умов на відносно безпечній території, учні все ж відчувають, що в країні війна.
Яна Палієнко: “Багато чого змінилося, тому що ми постійно ходимо в укриття. І зараз діти стали на уроках трішки напруженими, бо ми розуміємо, будь-що може статися з нами”.
Учні ліцею разом з дорослими активно долучені до волонтерської діяльності.
“Ми дуже часто влаштовуємо ярмарки, випікаємо смаколики, потім гроші віддаємо волонтерам, а вони закуповують, що потрібно нашим воїнам. Воїни приходять до нас при нагоді і приносять найдорожче – синьо-жовтий прапор з автографами наших воїнів”.
Найзворушливіша – участь у благодійних акціях наймолодших школярів.
Щороку у цю пору в навчальному закладі організовують виставку робіт з природних матеріалів. Цьогорічну осінь учні побачили по-іншому. Кожна композиція сповнена патріотизму та любові до всього рідного, українського. Тому і з назвою не вагалися – “Наша патріотична осінь”. Учні знають і пишаються своїми героями, а ще переконані, що участь у благодійних акціях – то їхній вклад у Велику Перемогу.
