Тетяна Марків, дружина загиблого військовослужбовця, каже: “Так вийшло, що через півтора місяці ми дізнались про його загибель”.
Чотири останніх місяці Тетяна разом із однорічним синочком Тимуром вчаться жити без тата. Часто навідуються до нього на кладовище. Справлятись зі своїм емоційним станом молодій мамі не просто. Допомагають триматись на плаву однодумці – учасники благодійного проєкту “Мій тато герой”, дружини, які також втратили чоловіків на війні, або чиї кохані перебувають у важкому фізичному стані.
Юлія Слободян, керівниця благодійного проекту “Мій тато герой”, розповідає: “Ми дуже багато подорожуємо, дуже багато відпочиваємо з дітками в дитячих кімнатах розважальних, ми святкуємо дитячі дні народження. Цього року було багато першокласників і ми всіх завели в перший клас“.
З перших днів повномасштабнної війни керівниця благодійного проекту “Мій тато герой” Юлія Слободян перетворила свій гараж у волонтерський штаб. Усе для того, щоб забезпечувати необхідним родини захисників у тилу та на фронті. Сьогодні ж дівчина опікується сотнями сімей.
Людмила Данилишин, дружина зниклого безвісти військовослужбовця, розповідає: “Юлю ми знайшли чисто випадково. Далі вона одразу приїхала до нас додому і ми так неочікували і не знали, шо буде відбуватися. Дуже мені багато проєкт дав чого, особливо емоційно”.
Чоловік Людмили вже 9 місяців вважається зниклий безвісти. Синочок Денис сумує за татом і вірить, що той живий.
Координувати допомогу дітям, які достатньо натерпілись через рашистів ще й живуть зараз без найріднішої людини – без тата, для Юлі – вже, як місія.
Ви також можете долучитися до доброї справи. Приносити іграшки, гостинці та речі для дітей військових можна у ресторан “Тбілісі”, що розташований за адресою: Тернопіль, вул. Сагайдачного, 6. Про детальний перелік потреб волонтерка пише на своїй сторінці в інстаграм.
