
На 92-му році життя 7 вересня 1984 року у Римі помер Йосиф Сліпий.
Йосиф Коберницький-Дичковський – таким є світське прізвище патріарха.
Народився у с. Заздрість на Тернопільщині. Був наймолодшим сином у сім’ї. Немовлям він сильно хворів і мало не вмер. Врятувала дитину тітка Розалія, завізши до лікарів. Хлопець одужав і виріс кремезним, зростом понад два метри. Прізвище Сліпий він узяв на честь свого діда, який мав таке прізвисько.
Майбутній митрополит, навчаючись у Тернопільській гімназії, захоплювався філософією. Згодом він згадував, як «ревно плакав», коли читав Сократа.
Перша зустріч Йосифа Сліпого із Андреєм Шептицьким відбулась у гімназії під час візиту до школи митрополита. Хлопець співав у хорі і виділявся високим зростом (майже два метри) та красивим потужним басом.
Сліпий був різкою і категоричною людиною, сучасники пригадували, що тих, хто на його думку, не проявляв достатньо кмітливості, владика називав «гусячою головою».
По смерті митрополита Андрея Шептицького 1 листопада 1944 року перебрав провід над Галицькою митрополією. Разом з іншими українськими католицькими владиками 11 квітня 1945 року був ув’язнений радянською владою; засуджений на 8 років важких робіт. Рік по тому, під тиском подібних репресій, було здійснено «самоліквідацію» Української греко-католицької церкви.
Відбув разом 18 років заслання у таборах Сибіру, Мордовії, зокрема в Потьмі (табори: Дубравлаг). Під час ув’язнення тривалий час хворів, неодноразово перебував на межі між життям та смертю.
Унаслідок численних заходів впливових осіб, на клопотання папи Івана XXIII митрополита Йосифа Сліпого звільнено з ув’язнення. Його першим запитанням по отриманні документа про свободу було: «А чи стала вільною Церква?
Під час прийому Йосифа Сліпого на аудієнції Папа Іван-Павло II, висловлюючи повагу, підвівся та сам підійшов його привітати, що й ішло врозріз із протоколом.
У Римі за його сприяння було побудовано Собор святої Софії (посвячений у 1969).Придбав, відновив парафіяльний храм Жировицької Матері Божої для українців-католиків, при якому заснував музей, госпіціюм (посвячений 1971). Зорганізував Український католицький університет св. Климента (з 1963), науково-видавничу працю при ньому.