Тернополянин, який провалився під лід на Тернопільському ставі, прощався із життям. Та двоє рибалок врятували його із крижаної купелі, коли на допомогу вже і годі було сподіватись. Чоловік, який потрапив у халепу, добре знає, який лід є небезпечним. Той, на перший погляд, був міцним. Рибалкам, які і досі за плюсовою температури виходять на кригу, пан Володимир радить негайно повернутись на берег. Бо на власному прикладі знає як це, коли за мить перед очима пробігає усе життя.
– Ну це було в минулу суботу, теж була така гарна погода, тільки лід був набагато міцніший, ніж зараз. Я взяв свій велосипед, на якому я завжди катаюся по льоду, спеціально обладнаний, на шипованих покришках, на якому не впадеш, і вирішив покататись отут, – пригадує Володимир, який провалився під лід на Тернопільському ставі.
А потім, пригадує Володимир, його чогось потягнуло на канал аж під Білою. На озері лід, каже, був міцний, а от там, куди поїхав, як виявилось згодом, підмитий течією, а отже крихкий і тонкий. Чоловік відчув, як під переднім колесом пішли тріщини, а вже за мить провалився під кригу разом з велосипедом. До берега було приблизно 10 метрів і нікого навколо. Спочатку Володимир пробував викинути на лід велосипед, схопитись за нього і вилізти. Та той тягнув донизу, техніку довелось відпустити. Видряпатись на лід не вдавалось, він постійно ламався. Чоловік відчував, що сили закінчуються, кричати марно. Для себе зрозумів, що це кінець.
– І раптом я почув збоку, як хтось крикнув до мене тримай. Я аж не чекав, повернувся в той бік, і бачу хлопчина якийсь такий невисокий вибіг на лід біля берега і кидає мені такого каната міцного. Канат не доставав до мене десь метр, він підійшов чуть ближче, кинув ще раз, знов не доставав. Він почав наближатись, але під ним почав тріщати лід. Ну він присів, приліг ще раз кинув канат і накінець я його дістав, вчепився за нього. В цей момент вибіг його товариш, який виявляється вони вдвох з берега рибалили за 50 метрів від мене, і підійшли тільки тому, що почули якийсь звук, що щось хляпнуло, – говорить Володимир.
Рятівники витягнули Володимира на берег та зігріли. Чоловік дивується, що не захворів та не може знайти слів подяки рибалкам, які врятували його від, здавалось, неуникної смерті. Хлопці Женя та Андрій, за його словами, виявились дуже скромними і навіть не взяли винагороди. Тепер Володимир носить із собою спеціальне пристосування із гостряками, якими можна зачіплятись за лід і вилазити з ополонки. Та радить нікому не жартувати із долею та в плюсову температуру на лід не виходити.
