Теребовлянка Леся Розвадовська презентувала в Тернополі свою другу збірку. До нею увійшло 26 віршів різноманітної тематики – про рідне місто, батьківщину та кохання. А ще пані Леся заспівала своїх пісень.
Пані Леся Розвадовська – родом із Теребовлі. За освітою жінка – товарознавець, довго працювала за фахом. Та відчувала, що ця справа – не її, хоч і була, пригадує, дуже добрим спеціалістом. Вже у зрілому віці почала писати поезію, знайомі додали впевненості, підказали, що виходить у неї доволі непогано. Тож віршів з’являлось все більше, до них додались пісні та оповідання.
Одну зі своїх збірок під назвою “На магістралях вічності” Олександра Розвадовська презентувала у Тернополі у бібліотеці-музеї “Літературне Тернопілля”. Поетеса зізнається, пише не щодня. Проте вже як візьметься за вірш, то працює над ним по кілька днів, а то й довше.
– Наприклад, “Два ангели” писалися десь рік. Десь колись куплетик, другий раз куплетик, потім щось пересмислив. Ці всі вірші мені дуже дорогі, – розказує поетеса Олесандра Розвадовська.
Вірші у збірці різноманітні. Та багато поезій – про кохання.
– В різних періодах його розцінюєш по-різному. Я взагалі переконалася, що в моєму житті під час дозрівання, під час зрілості, завжди якісь проблеми є нагальні, а якісь, здавалось, вчора були важливими, а сьогодні вже ні. Це зв’язано з віком, з нашою обстановкою. Тут переважно йде про кохання, про місто рідне, про батьківщину, – каже Олександра Розвадовська.
До друку Леся Розвадовська готує вже другу збірку оповідань, яка називатиметься “Вибрики льосу”. Перша ж була про котів, яких жінка просто обожнює. А ще – любить музику, зокрема зарубіжну – Гарі Мура та Вітні Х’юстон. Пише пісні і власні, та розповідає, що вони вже прийшлись до душі багатьом її землякам.
