Ярослав Берник народився у селі Синягівка, Збаразького району. Був виселений в Сибір з матір’ю у 1947 році, за те, що сестра воювала в УПА. Згодом, після служби в армії, повернувся на Західну Україну, проте ні житла, ні роботи не мав і у пошуках кращої долі вирушив на Донбас – працювати на шахті.
У Новогродівці в 60-тих роках познайомився з такою ж заробітчанкою із Західної України. Одружився. Мешкає на Донбасі досі.. Не забув мови, у родині дотримуються українських традицій. Коли розпочалася війна, він, дружина, зять, донька, відкрито підтримували українських військових, за що отримували гнівні і нецензурні відгуки від людей, які підтримують сепаратистів…
Досі їх позиція не змінилась. Наш кореспондент з передової Михайло Ухман записав вітання від земляків.
