100 років сьогодні виповнилося б неперевершеному майстрові віршованого національного гумору Павлові Глазовому. Це з його іменем пов’язаний вихід популярного журналу ”Перець” (видання друкувалось тиражем два мільйони!) “Журнал був просто прекрасний. Не тому, що я там працював. А, може, й тому…- писав Павло Глазовий, – Але це була висока школа.” Вірші Павла Глазового є дотепними, але й дуже сміливими для свого часу, у байках він міг дозволити собі те, про що потрібно було мовчати у серйозних творах. Читачі його цінують за щирість, а також за неперевершений талант в кількох дотепних рядках розповісти про те, на що інший би витратив десятки сторінок.
Не одне покоління сміялося і не одне ще буде сміятися, читаючи гумористичні перли Глазового. Писати цікаво і гостро у радянський час було непросто, зізнавався автор. Багатьох відважних гумористів тоді посадили. І мені ”плели лапті”, – жартував Глазовий. Складні моменти були постійно. Попереджали, щоб не було жодних натяків, підтексту. А література без підтексту — не література. Інструкція до м’ясорубки, і та підтекст має.”
Найбільше слави й популярності гуморескам принесли Андрій Сова, Анатолій Паламаренка, Анатолій Литвинов. Писав дуже багато для Штепселя і Тарапуньки. Крім того, Пввло Глазовий писав яскраві вірші для дітей, які увійшли до багатьох хрестоматій. Хрещеним батьком вважав Остапа Вишню. Павла Глазового без перебільшення можна назвати патріотом своєї країни. Він ніс культуру в народ своїм дотепним словом. Його бентежила згубна русифікаційна політика, бюрократія, несправедливість. “Часто нами управляли справжні ідіоти,
що лишили після себе тільки анекдоти…
