додому Головні У Тернополі вшанували пам’ять Ярослава Павуляка

У Тернополі вшанували пам’ять Ярослава Павуляка

773

Імʼя цього талановитого поета відоме сьогодні лише вузькому колу шанувальників художнього слова. Ярослав Павуляк, тернополянин, який виборював волю України. Знагоди 75-річчя поета, від дня народження у Центральній міській бібліотеці Тернополя відбувся вечір пам’яті “Я ще не весь. Мене ще є доволі… ” Назарій Голуб побував на події.

Він був борцем за волю України, так характеризують тернополянина поета-шістдесятника, Ярослава Павуляка. З нагоди 75-річчя поета, від дня народження поету у Центральній міській бібліотеці Тернополя відбувся вечір пам’яті “Я ще не весь. Мене ще є доволі… ” Ярослав палко захоплювався постаттю Тараса Шевченка. Любов до українського Кобзаря у нього зародилась від батька, який на час дитинства хлопця був бібліотекарем «Просвіти». На час навали московських більшовиків він заховав частину українську книг у своєму будинку. Саме батько давав читати Ярославу заборонений на той час «Кобзар». Батько Ярослава, через свій патріотизм відбув 10 років у Сибіру. Спогадами про поета і його любов до Кобзаря поділився професор Тернопільського педагогічного національного університету ім. В. Гнатюка – Олег Смоляк.

У 1969 року Павуляк вступив на філологічний факультет Чернівецького університету, а у грудні 1971 року його виключили за пропаганду українського націоналізму: на офіційному вечорі, присвяченому Василю Симоненку Ярослав Павуляк коментував щоденник поета. Ідейністю та завзятістю Павуляка захоплювалося багато людей, – розповіла дружина поета, яка прожила з ним останні 16 років. Леся Філінська згадала, як ризикуючи життям, Ярослав Павлюк привіз із-за кордону жовто-блакитну тканину, аби підняти український прапор у Тернополі.

У 1973 році Ярослав Павуляк вступив до найпрестижнішого тоді Московського літературного інституту ім. М. Горького. Після закінчення навчання у 1978 році виїхав у Чехословаччину, там працював у Словацькому літературному агентстві, та став членом Спілки українських письменників Словаччини.

Помер поет 25 листопада 2010 року, похований у с. Настасів. З 2011 року – після смерті поета – розпочалися активні входини в сучасний літературний простір.