Йому назавжди 38. Сьогодні у Молоткові прощалися зі своїм героєм. У Лановецькій територіальній громаді навколішки зустрічали тіло земляка Руслана Пасічника. Він загинув 17 листопада у селі Яковлівка під Бахмутом на Донеччині. Був стрільцем-помічником гранатометника військової частини А 4267.
Загинув під час обстрілу ворожої артилерії у стрілецькому бою. Руслан був щирим, добрим, майстром на всі руки, так про нього згадують земляки. Усім в селі допомагав, особливо старшим людям. Їздив на заробітки за кордон, а з початком повномасштабного вторгнення повернувся додому та активно підтримував ЗСУ. Ще встиг дітей відправити до школи, бо ж молодший Давидко ішов у перший клас, а донька Емма – у четвертий. У кінці вересня його мобілізували. Оскільки Руслан мав добрий досвід служби в армії, то одразу потрапив на передову.
Ще кілька днів тому рідні оголосили збір коштів на авто для підрозділу, де служив Руслан. Бійці постійно міняли місце перебування, тож мобільність і оперативність передислокації рятувала їм життя. А ще просили тепловізор. Сестра пообіцяла продовжити збір коштів. А брат, який на фронті першим отримав звістку про загибель брата, повертається добивати ворога. Поховали Руслана у рідному Молоткові, селі, яке він безмежно любив і чимало зробив для його процвітання.
