додому АТО Тернопільські добровольці резервної сотні ДУК і зведеного загону “Тризуб” вирушили на Схід

Тернопільські добровольці резервної сотні ДУК і зведеного загону “Тризуб” вирушили на Схід

1841

Дев’ятеро тернопільських добровольців вирушили на Схід. Це вже шоста ротація резервної сотні Добровольчого українського корпусу і зведеного загону “Тризуб”. 

Стати воїном-добровольцем на захист України – такий вибір дев’яти молодих хлопців та чоловіків, які відправилися на Схід. Тернополянин Олег Луцишин – один із них. Хлопець у свої 24 роки вже командир. Він розповідає, що до об’єднання патріотичних сил долучався ще з дитинства. Згодом події в Україні ще більше підсилили його бажання стати на захист України.

– Я з 13-х років перед Майданом вже був на Майдані, коли готували, об’єднували хлопців, об’єднували ми патріотичні організації в якесь одне ціле, щоб було разом. Потім Майдан почався, після Майдану переїхали хлопці всі на фронт. На фронті сформувався добровольчий український корпус і, в принципі, це моє життя, – розказує доброволець.

Олег каже, що рідні такий вибір сприйняли важко, але підтримали та зрозуміли.

– В кожного є якийсь свій страх до чогось. Там легше, тому що ти бачиш з окопів прямого ворога. Тут ти не бачиш ворога, тут ти в тилу, для тебе всі однакові люди. І всі гарно говорять, всі люблять, посміхаються тобі. Але насправді і ножа в спину запхати. Є таке в нас гасло” Хто як не я, коли, якщо не тепер?” – каже доброволець.

Це вже шоста ротація резервної сотні добровольчого українського корпусу та зведеного загону “Тризуб”. З початку подій на Сході вже чимало тернополян стали добровольцями.

– Просто є більші, є менші ротації. Зараз четверо хлопців поїхало, наразі дев’ятеро їде. Тобто, регулярно від 18 до 40 років.  В нас всі бійці вже давним-давно підготовлені. Тобто війна вже чотири роки, відповідно, в нас майже не залишилося людей, які не брали участь у війні. Фактично всі мають бойовий досвід, – пояснює керівник обласного штабу «Правий сектор» Назар Сарабун.

Добровольці перебуватимуть близько місяця на Сході. Найрідніші люди, які пишаються мужністю хлопців, були поруч з ними. Нашим захисникам бажали швидкого повернення до своїх домівок, до своїх рідних та близьких живими та здоровими і з перемогою.