Підбірка найкращих новорічних фільмів для настрою

Добрі фільми про Новий рік – це вже невід’ємна складова свята, адже вони з легкістю створюють правильний настрій, не зважаючи на те, яка погода за вікном. Ми подбали, аби Ви не “коперсалися” в Інтернеті у пошуках найкращих фільмів,  і зібрали в нашому матеріалі найкращі новорічні стрічки, які підійдуть для перегляду всією сім’єю.

1. “Поганий Санта”.

Невдаха шахрай і його напарник одягаються в костюми Санта-Клауса та його помічника, щоб грабувати магазини в різдвяний вечір. Проблеми починаються після того, як горе-злодії знаходять собі нового друга – хуліганисту дитину…

 

 

 

 

 

 

2. “Один вдома”.

Одна з найвідоміших і найкращих новорічних комедій – старий-добрий “Один удома”. Дев’ятирічний Кевін в сім’ї не дуже користувався пошаною: родичі вважали його безпорадним і нудним дитям. На Різдво вся сім’я зібралася в подорож до Парижа. Але в результаті передноворічного поспіху Кевіна просто забули! Він залишився зовсім один удома у двоповерховому будинку. Через деякий час батьки, звичайно, виявили зникнення сина. Поки вони намагалися повернутися додому, Кевін справлявся з господарством, не дивлячись на негаразди, і навіть відбив напад двох злодіїв Херрі і Марвіна. Вони, користуючись канікулами і декілька денною відсутністю господарів в будинках, вирішили пограбувати будинку, у тому числі і сім’ї Кевіна.

 

 

 

 

 

3. “Пінгвіни містера Поппера”.

Маклер Том, з незвичайним прізвищем Поппер, дізнається що його батько-полярник помер. Том отримує спадщину … у вигляді пінгвінів! І шість миленьких мешканців Антарктики поселяються в його квартирі. Що з цього вийшло – дізнаєтеся, якщо переглянете фільм.

 

 

 

 

4. “Ніч перед похміллям”. 

Головні герої стрічки троє друзів – Ітан, Айзек і Кріс. З тих пір, як батьки Ітана померли, кожне Різдво друзі збиралися разом і зависали на різних вечірках. Проте наступного року традиції прийде кінець. Кріс, професійний гравець в американський футбол, став «занадто популярним», а Айзек одружений і незабаром стане батьком. Розуміючи, що остання вечірка повинна запам’ятатися їм назавжди, Ітан дарує друзям квитки на «найкращу вечірку в Нью-Йорку». А там відбувається усе найцікавіше.

 

 

 

 

 

 

5. “Любіть Куперів”.

Різдво. У це свято прийнято збирати всіх своїх близьких за святковим столом. Саме таке бажання відвідало і Шарлотту Купер. Жінка дуже хоче, щоб на свято в будинок до неї та її чоловіка прийшли всі родичі, яких вона не бачила багато років. Чоловік підтримує її бажання. Пара давно хотіла б поспілкуватися зі своїми дорослішими дітьми, які забули про батьків, вирішуючи власні проблеми за життя.

Старший син Хенк займається вихованням дочки, правда, виходить це у нього з працею. Бабуся з дідусем були сильно здивовані, коли Пед приїхала до них в гості. Чи зможуть інші члени великої родини порадувати старих своїм візитом? Щоб дізнатися це, потрібно дивитися фільм.

 

 

 

 

 

 

6.“Грінч”.

Над зеленим і волохатим Грінчем, що живе на горі в товаристві свого єдиного друга – собаки Макса, все життя сміялися через зовнішність, так що не варто дивуватися його мерзенному характеру. Щороку Грінча неймовірно дратувало те, як мешканці міста радісно відзначали Різдво, і він вирішив помститися їм, вкравши ніщо інше, як … Різдво.

 

 

 

 

 

 

7. “Чотири Різдва”.

Кейт і Бред – для них Різдво з батьками це ціла мука і щоб нікого не образити, вони збираються поїхати відпочивати на Фіджі удвох, а батькам сказати, що робота – це робота, навіть на Різдво. Але плани зриваються і наші герої відправляються до своїх родичів на різдвяні обіди і вечері.

8.”Різдвяна історія”.

Ебенезера Скруджа – цікавить тільки особиста вигода. Йому начхати на всі свята та Дні Подяки, він абсолютно впевнений у тому, що ці дні тільки перешкода, і створені, щоб заважати людям заробляти гроші. І ось за бажанням долі, напередодні Різдва саме він стає результатом її експериментів, і, як не дивно, результат позитивний – Скрудж на світ дивиться іншими очима.

“Різдвяна ніч – блага вість” – таку виставу зможуть побачити глядачі на телеканалі TV-4

Свят-вечір за  народними традиціями. “Різдвяна ніч – блага вість” – таку виставу підготували для глядачів телеканалу TV-4 вихованці художнього театру “Дивосвіт” Тернопільської школи №22. Прикрашання дідуха, дванадцять страв на столі та колядки. Все, як годиться, за українсьми звичаями. Більше про виставу, яка буде в ефірі телеканалу вже 6 січня – далі у сюжеті.

-Родина метушиться напередодні Різдвяних свят. Господині лагодять на стіл страви, адже у святковий вечір їх має бути дванадцять, які символізують дванадцять апостолів. Тут і вареники, і голубці, і риба, і гриби. Все, за українськими траціями, відтворили у художньому театрі “Дивосвіт” Тернопільської школи №22, розповідає керівник народного художнього театру “Дивосвіт” Тернопільської школи №22 ОЛЬГА МАТВІЄВСЬКА.

П’ятдесят троє школярів півтора місяця працювали, аби відтворити усі звичаї українців на Різдво, про які подекуди вже призабули. Такі вистави школярі готують невперше, тому щоразу намагаються додати своєму виступу новизни, розповідає автор сценарію Ольга Матвієвська.

-Ну, сюжетна лінія та ж сама: народження Ісуса Христа, але ж друга частина іде весела, це десь або висміювання, або прославлення наших здобутків в Україні, отака друга частина вже веселенька.

Михайло Петрушка, хоч вже і закінчив двадцять другу школу три роки тому, проте не упустив можливості зіграти черговий раз у виставі. Домалювавши вуса, хлопець зіграв на сцені батька двох дітей.

-Я вливаюся в цю роль і починаю відчувати вже себе старшим, хоча ще дітей своїх не маю, бо мені ще зарано. Але я зразу вливаюся в цю роль і я не просто відговорюю свої слова, – каже учасник вистави МИХАЙЛО ПЕТРУШКА.

А його дружина за сценарієм – справжня українська працьовита жінка.

-Моя героїня спокійна, працьовита, готує вечерю, готується до Святого вечора, береже сімейний спокій, розповідає учасниця вистави

Не обійшлося у виставі і без негативних персонажів. Одними із таких є Жид і Сура.

-Дуже полюбляє гроші, він здатний все уторгувати, будь-що продати, аби йому дали побільше грошей.

– Я взагалі дуже не люблю лицемірних людей, і це було дуже важко зіграти, напевно, найважча моя роль була.

Проте, впоравшись із усіма страхами та перепонами школярам вдалося поставити повноцінну виставу “Різдвяна ніч – блага вість” , яку телеглядачі телеканалу TV-4 зможуть побачити уже 6 січня о 17:30 та 8 січня о 20:00.

 

Тернопільщина – потенційний знімальний майданчик

У Тернополі відбувся вже другий форум “Кінохвиля”. Організатори заходу підбивають підсумки. Кажуть, наша область вже заявила про себе, як про потенційний знімальний майданчик, джерело потенційних акторів, режисерів та сценаристів.

Три повноцінних дні, 50 гостей – режисерів, акторів, продюсерів, 23 стрічки, з яких 3 – номінанти на премію “Оскар”. Таким був цьогорічний форум “Кінохвиля”, який відбувся у Тернополі.

-Результат перший – це створена кінокомісія, результат другий – це проведено зйомки двох фільмів і третього, де ми також приймали участь. Результат третій – підписані договора з Держкіно та продюсерським центром по зйомках першого на Тернопіллі за всі роки повнометражного фільму “Червоний-2”, – розповідає голова Тернопільської кінокомісії  ЛЕОНІД БИЦЮРА.

В рамках кінофоруму відбувались і різноманітні виставки. А ще у місті з’явився кінотрелойбус.

-Зовнішнє оформлення тролейбуса – це в вигляді кінострічки. Там показані події, принаймні, ми постаралися зобразити всі події, які відбувалися в Тернополі за рік часу, починаючи від минулої “Кінохвилі” і завершуючи тим моментом, коли вже дійшла справа до оформлення тролейбуса, каже менеджер з локацій Тернопільської кінокомісії АНТОН МАРЧЕВСЬКИЙ.

Відвідувачі мали змогу відвідати також 5 майстер-класів і пройти справжні кінокастинги.

-Майстер-класи, які проводилися в рамках “Кінохвилі”, вони мали чіткий професійний орієнтир. Це орієнтир на створення професійних середовищ, бо наше завдання – це не монополія кінопроцесів, а створення великої кількості продакшн-студій, студій по пост-продакшну, знімальних груп, акторських середовищ, режисерських середовищ, – розповідає голова Тернопільської кінокомісії ЛЕОНІД БИЦЮРА.

Спільно з фестивалем у травні планують презентувати кіносценарії, створені до того часу на Тернопільщині. У планах також – оголошення конкурсу на створення короткометражного соціального фільму про проблеми західного регіону України. Завдяки роботі, яка проводилась в місті, наразі вже сформована база даних локацій, придатних для кінозйомок. Організатори “Кінохвилі” кажуть, проаналізували потенціал області та міста і побачили серйозний економічний ефект, який може бути, якщо область вдало включиться в процес кіновиробництва. Це і створення нових робочих місць і нової індустрії, яка була відсутня. Вже визначено формат і дати наступної “Кінохвилі”, де презентують нові кінострічки та проекти.

-На другий рік запросити ще більше акторів, більше продюсерів, нових знайомств. Щоб вони ще більше полюбили наше місто, знайши ще кращі локації наші продюсери, режисери. Щоб вони хотіли знімати тільки в нас і завжди тільки в нас, каже заступник генерального директора КП “КіноДністер” НАТАЛІЯ МУЗИЧУК.

Заслужена артистка Марія Гонта відсвяткувала ювілей на сцені

Ювілею заслуженої артистки України Марії Гонти у Тернопільському обласному академічному драматичному театрі імені Тараса Шевченка присвятили музичну комедію “Кохання січового стрільця”. Одну з головних ролей у виставі зіграла і сама ювілярка. У свої 80 Марія Гонта не перестає дивувати глядача. Читати далі

У Тернополі презентували виставку ”Благодійність крізь призму об’єктиву”

Виставку “Благодійність крізь призму об’єктиву” представили в Українському домі Перемога у Тернополі. Найкращі сорок фотографій, обрані з понад п’ятисот, які надійшли з усіх куточнів України. Дана фотовиставка занурює у реалії життя українців, їхні буденні турботи, мрії та очікування. Кожна світлина розповідає свою історію, за якою стоять люди варті уваги та пошани.

-Дана фотовиставка називається ”Благодійність крізь призму об’єктиву”, це представлено сорок фотографій миті благодійності. Найперше, це є діти, які постраждали від війни і також різні кадри де можна простежити благодійність. Фотовиставка, це такий перед старт відкриття кіно форуму, який також буде показувати фільми, так само, безкоштовно і ми такими двома заходами об’єднуємось.

Щороку благодійна  фотовиставка занурює у реалії життя українців, їхні буденні турботи, мрії та очікування. Кожна світлина розповідає свою історію, за якою стоять люди: герої фронту, благодійники і філантропи, переселенці, вихованці сиротинців, численні організації і компанії, донори та усі українці, небайдужі до соціальних питань у суспільстві.

Насправді зараз така пора, коли потрібно уже творити добро, свята починаються і багато людей ходять в дитячі будинки, дарують дітям подарунки, роблять добрі справи, просто об’єднуються в сім’ї, їздять до родичів. Насправді от показати, яка благодійність може бути до інших людей. За кожною картиною стоять люди, які насправді щось робили, або люди які чого потребують.

Нині виставка мандрує різними містами України. Організатори вірять, що тисячі українців, які вже відвідали чи тільки збираються відвідати фотовиставку, іншими очима дивитимуться на світ, і у їхніх серцях неодмінно зросте відсоток добра і чуйності до оточуючих.

 

Василь Теремко презентував тернополянам “16-ту весну”

Перша закоханість, вже недитячі проблеми, та непопрозуміння із дорослими. Про це розповідає повість “Шіснадцята весна” Василя ТерЕмка. Своє друковане творіння автор презентував у Тернополі.

-Цим героям, кому є 16, кому буде 16. А ви ж прекрасно знаєте, що то за вік. Ще й весна. Куди людей рве, що ті люди роблять на тих траекторіях, що їм вдається і не вдається, де їхні драми, де їхні успіхи і все інше. 

Герої книги “Шістнадцята весна” вчаться боротися із труднощам, приймати дорослі рішення та вперше закохуватся. Взаємні романтичні відносини виникають у підлітків Артема та Ілони.

-Вони мусили один одного знайти. І все в повісті в них нормально.

У книзі зустрічається чимало героїв із особливими історіями. Одним із таких є Колька.

Мама в нього амбітна, хотілось, щоб Колька був найкращий: найкращий байк, найкращий одяг, найкраща поведінка. А Колька нормальний хлопець. А вони Кольку почали ламати. А коли ламати людину, вона робить серію помилок. Нова помилка породжує іншу. І Колька наробив багато помилок.

Над текстом автор книги Василь Теремко працював близько півроку. Розповідає, інколи переписував рядки по двадцять, а то й тридцять разів.

– Тут ще й матеріал такий, треба відчути героїв, вони спочатку не давалися мені. Я їх задумував одними, а вони не хотіли бути такими, як я їх задумував. До тих пір, поки герої мої не ожили, не почали жити у своєму світі, то було дуже складно. А наступним моментом було важливо йти за ними, встигати за ними, чути їх, бачити їх і знаходити адекватні слова. Вони до тепер в мені живуть.

І хоча “Шістнадцята весна” про підлітків, у повісті є і те, що повинні прочитати “між рядків” і дорослі.

Про те, що дитина повинна рости у гармонійному для неї світі. І це світ – цим світом є спілкування її з дорослими. І воно має бути повноцінним, відвертим, щирим, теплим. Для того, щоби людина здобувала досвід кроків у дорослий світ.

“Шістнадцяту весну” можна придбати у книгарнях Тернополя.

“Потяг єднання “Труханівська Січ” прибув у Тернопіль

“Потяг єднання “Труханівська Січ” сьогодні зранку прибув у Тернопіль. Серед його пасажирів – школярі, студенти, волонтери, громадські діячі та військові з різних регіонів України. Загалом до міста завітали близько півтори сотні осіб. Таку акцію в Україні проводять вже десятий раз поспіль. Її мета – підтримка національної єдності. 

Під супровід військового оркестру до Тернополя прибув «Потяг Єднання України «Труханівська Січ». Цього разу Україною курсує 10-ий Потяг Святого Миколая і вітає з Різдвяними святами. До Тернополя приїхали представники з Донецької, Луганської, Чернігівської, Сумської, Харківської та інших областей. Акція – Всеукраїнська і спрямована на покращення національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

-Сьогодні для України це є надзвичайно важливим в тому, що ми демонструємо єдність України, тому що сьогодні які би ми різні не були, в різних куточках України нас єднає одне, головна мета, ми українці і для нас Україна одна.

Акція “Потяг єднання “Труханівська Січ” доводить Україні і всьому світу, що ми єдині, незалежно від того, хто на якій території проживає, каже влада області. Учасники акції, прибувши у Тернопіль, сподівались набратись якнайбільше вражень від нашого міста та людей.

-Доброго ранку, Тернопіль! Вітаю вас з сонячної Одеси, дуже радий бути в цьому чудовому місті, дуже чув багато хорошого про нього і думаю, що все буде дуже добре.

-Мене звати Таня, я представляю місто Лисичанськ Луганська область. От я вже давно знаю про співпрацю ваших волонтерів і Лисичанських, тому мені вдвічі приємно відвідати це місто. Всіх вітаю з прийдешніми святами, бажаю щастя, здоров’я, і головне – миру.

Також учасники акції “Потяг єднання “Труханівська Січ” відвідали військову частину, де ознайомились з її історією, студією бойової слави, спілкувались з військовими, переглянули фільми про Тернопільську окрему артбригаду. Також вони вшанували пам’ять загиблих військових у зоні АТО на Микулинецькому кладовищі та відвідали інші визначні місця нашого міста.

-Нам дуже важливо, що сама акція проходить в супроводі цілого ряду громадських організацій з різних куточків України, які демонструють свої патріотичні мотиви і які, приїжджаючи в областіі, зокрема, приїжджаючи зараз в Тернопільську область, спілкуються з своїми побратимами ,своїми колегами ,обмінюються досвідом.
Всеукраїнську акцію “Потяг єднання «Труханівська Січ» організовують з метою консолідації та взаєморозуміння громадян з різних куточків країни, піднесення патріотичного духу та популяризації національної культури країни.

Яких традицій дотримувалися на Андріївських вечорницях?

Уніч напередодні Андрія розпочинаються так звані Андріївські вечорниці. За традиціями наших предків, молоді дівчата та хлопці сходилися, аби жартувати, оповідати цікаві історії, співати. Парубки могли навіть бешкетувати, а дівчата ворожити на свого судженого. Більше про українські традиції на Андріївські вечорниці – у сюжеті Тетяни Скиби.

Уже сьогодні ввечері за традиціями наших предків настають Андріївські вечорниці. В народі це свято ще називають Калита. Воно вважається парубочим, оскільки в Андріївську ніч хлопцям дозволено робити різні бешкетні справи, за які господарі повинні прощати. А дівчата цієї ночі можуть отримати відповіді на хвилюючі запитання: чи вийду я заміж у найближчому часі, хто буде мій суджений та чи буду щасливою. Пані Надія – народознавець, розповідає нам, що такі традиції зародилися в простій селянськй хаті.

Кожна вікова верства людей збиралася по-своєму. Стареньки збиралися поговорити біля печі як господині дому, як того великого тепла навколо якого вони засумували, бо вже його менше, темними хмарами заступило небо. А коло старого завжди малі. Тому що хотілося постухати байки бабусині, дідусині. І коли збиралися люди в таку темну пору року, їм завжди хотілося не тільки просто зібратися, поговорити, обмінятися досвідом минулого господарського року, якимись планами на майбутнє.

Для проведення вечорниць дівчата підшуковували простору хатину. Господиню того дому   величали «вечернична, досвітчана мати, паніматка». Саме вона стежила за дотриманням усіх звичаїв та традицій під час вечорниць. Дівчата теж приходили не з порожніми руками.

-Вони там приносили кожна свою роботу, бо ж не так просто мама відпускала дівчину на вечорниці. Вона мусила взяти чи вишивання, чи там нитки сочити. Тобто вона мусила щось нести робити. І попри те, десь кожна приносила жменьку муки, чи вишеньки сушеної, чи іншої ягоди, а той картоплину приносили. І там вони готували разом вечерю. 

Хлопці, попри те, що любили бешкетувати на вулицях, не забували й про дівочі посиденьки.

-Були завжди розвідники, які знають в якій хаті збираються дівчата, і для чого збираються. І от вони підглядували через вікна, десь ходили, шукали хлопців, які вміють грати на музики, придумували свої забави, з якими приходили в хату.

Символом вечорниць вважався хліб або калита, як його ще називали, який підвішували на палицю високо-високо, щоб парубок міг дістати її зубами, тільки коли добряче підстрибне. І все це супроводжувалося веселими співами, танцями та жартами, які показували, що українські традиції об’єднують людей в один народ.

Друга “КіноХвиля” відбудеться у Тернополі

Другий Всеукраїнський форум “КіноХвиля” відбудеться у Тернополі. 17, 18 та 19 грудня тернополяни та гості міста матимуть змогу безкоштовно переглянути найновіші українські кінострічки, взяти участь у майстер-класі та кастингу. Проходитиме форум одразу у кількох локаціях – Палаці Кіно, Українському Домі “Перемога” та бібліотеці-музеї “Літературне Тернопілля”. Цікаво буде усім, запевняють організатори. Читати далі

140 річчя із дня народження Степан Рудницького відзначили в Українській гімназії імені Івана Франка

Завдяки йому Україну чи не вперше представили в картографічних працях як цілісну просторову одиницю. Степан Рудницький – став фундатором української географії. До сто сорока річчя із дня народження науковця, в українській гімназії імені Івана Франка провели наукову конференцію та святковий захід.

Вже сьогодні Степана Рудницького називають фундатором української географії. Проте окрім його праць, нині на уроках вчителі чимало уваги приділяють і біографії науковця.

-Людина без рідного краю, то рослина вирвана з почви. Вона може прижитися і де-інде. Але то рідкісні виїмки. Важливо, щоб людина мала свою місцевість, свій край, свій регіон, бо їй тут жити і тут працювати.

– Родина Рудницьких вона є взірцем справжньої родинної співдружності. Тому що милосердя, любов, освідченість, шляхетність і оця незламність духу і послужливість Україні – це були цінностями цієї родини.

До сто сорока річчя із дня народження Степана Рудницького в українській гімназії імені Івана Франка провели наукову конференцію. У ній взяли участь гості із усієї України: вчителі, нуковці, члени георграфічного товариства та національної спілки краєзнавців України.

– Завданням конференції серед інших завдань, яке вона вирішувала було поєднати наукові пошуки сучасні із тим, щоби із забуття вивести такі постаті, як Степан Рудницький, який мав дуже широкий спектр: він любв історію, він любив філософію, він любив географію.

Також вчителі географії та учні гімназії під музичний супровід Галицького камерного оркестру присвятили Степану Рудницькому урочисту академію: “Повсталим в безсмертнім міті – осанна”.

 

WP-Backgrounds Lite by InoPlugs Web Design and Juwelier Schönmann 1010 Wien
212 queries in 5,783 seconds.