додому Новини Алла Миколаєнко *конкурс поезії “Любов врятує Україну”*

Алла Миколаєнко *конкурс поезії “Любов врятує Україну”*

730

11Алла Миколаєнко, 24 роки, м. Київ

KEEP CALM AND…

як не крутись уві сні а світло зійде над обрієм
теплі слова наче мед з акації не застигають
нам би писати білим по чорному нам би по доброму
щоб не кінці у воду і жити не в хаті скраю

нам би навчитись любити так наче дихати
щоб до тремтіння колін до мурашок по тілу
там де замкнули брами не треба шукати виходу
всі твої люди поруч усі лишились

хто як не ми самі рівновагу триматиме
хто берегтиме епоху наче зіницю ока
ті хто не з нами самі накивають п’ятами
як не крутись головне – зберігати спокій

МОЛОЧНИЙ ШОКОЛАД

місто ковтає начинку нічних вогнів
присмак мигдальний вертає дитинну радість
в срібло із фольги цей шоколад загорни
прибережи мені а то ще хто вкраде

знаєш я дуже люблю як горять мости
так би над ними до самого ранку не спала
тільки муркочуть очі наче коти
дня забагато ночі нестерпно мало

ненапиваюсь небесного молока
ненаїдаюсь морозива і шоколаду
так із любов’ю потягне хтось за рукав
по-материнськи ніжно голівку погладить

звуки збивають м’які полуничні вершки
переливають їх у скляні креманки
стій зачекай я виношу сни за дужки
і розсипаю плутані букви як манку

ти мене вчиш обережно гасити мить
тихо вкладатись не роздраконивши тишу
я вимикаю вогні навшпиньки навпомацки цить!
як же прискорено як ти нерівно дишеш

ДВЕРІ НАРОЗСТІЖ

я знаю що ти до мене а я до тебе – тягнемось
я знаю: люд розійдеться а ти знайдешся наче перстень
відкинемо всіх хто не під нашими стягами
а нащо когось крізь зуби гладити проти шерсті?

нас люблять коли мовчимо тільки б жували
терпіти не можуть коли надуваємо щоки стаємо пористі
а ми серед натовпу копій знаходимо оригінали
і в кого тепер їх видалить стане совісті?

йдемо з Червоної книги: усі нас розшукують
а ми ще розгублено часто хочем зачерствіть
приходити треба невчасно треба без стуку
я знаю: люд розійдеться а ти знайдешся наче перстень